Форми, методи та інструменти державного регулювання


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Курсова на тему Форми, методи та інструменти державного регулювання

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 49.44 кб.
Мова: український
12.05.2011
1 2 3 4 5    


КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Основи економічної теорії

на тему:

Форми, методи та інструменти державного регулювання економіки
Миколаїв – 2009


Зміст
Вступ

1 Загальні принципи та інструменти державного регулювання

1.1 Податково-бюджетна система

1.2 Бюджетна система

1.3 Цінове регулювання

1.4 Грошово-кредитне і валютне регулювання

1.5 Кредитна політика

1.6 Зовнішньоекономічне регулювання

2 Досвід державного регулювання зарубіжних країн

2.1 Американська модель

2.2 Японська модель

3 Державне регулювання економіки Україні в умовах кризи

3.1 Становлення економічних функцій Української держави

3.2 Cитуація в Україні під час кризи

Висновки

Список літератури

ДодатОК




ВСТУП

Наявність двох основних концепцій економічної політики держави є відображенням тісного взаємозв’язку в реальному житті між державним регулюванням економіки та її ринковим саморегулюванням. Держава і ринок визначають напрям, в якому розвиваються економічні процеси. Обсяги регулюючих функцій, які виконують держава і ринок, час від часу змінюються. Серед головних чинників таких змін – рівень розвитку продуктивних сил, політична орієнтація країни, характер історичного етапу, на якому знаходиться суспільство, його соціальна структура, національні особливості та ін.

Там, де порушувалася гармонія взаємодії ринку і держави, країни потрапляли до глибокої кризи. Якщо взагалі відкидається ринок, логіка економічних процесів призводить таку державу до повної стагнації. Більш ніж півстолітня практика колишнього Радянського Союзу на рубежі 70 – 80-х років завершилася глибокою і всеосяжною кризою.

Якщо ж, навпаки, суспільство розвивається тільки на основі ринкових механізмів, вільної конкуренції, тоді їх сліпа стихія також призводить до потужних соціальних струсів. Весь західний світ у зв’язку з такою практикою пережив у 1929 – 1933 рр. часи „великої депресії” і зробив відповідні висновки, створивши систему державного економічного регулювання.

Знайти розумне співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням – одне з ключових завдань, яке на сьогодні постало перед Українською державою. Україна має формувати таку національну модель ринку і державного регулювання економіки, яка враховувала б історичні реалії та сучасний зарубіжний досвід.

Основна мета даної курсової роботи полягає у вивчені особливостей державного регулювання економікою.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

·                   дослідити особливості політики державного регулювання економіки;

·                   розглянути концепції макроекономічної рівноваги як підґрунтя економічної політики держави;

·                   визначити основні функції державного регулювання економіки;

·                   проаналізувати національні особливості державного регулювання економіки.

Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають у процесі державного регулювання економіки.

Об’єктом курсової роботи є система державного регулювання економіки.




1

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Державне регулювання — це форма цілеспрямованого впливу держави на економіку з метою забезпечення і підтримки її функціонування в заданому режимі, зміни і розвитку економічних відносин і взаємозв'язків. Регулювання здійснюється за допомогою системи норм, що регламентують поведінку суб'єктів, що хазяюють, як за допомогою адміністративних методів впливу (закони, накази, інструкції), так і через систему економічних методів і регуляторів (ціни, податки, банківські відсотки, пільги, санкції і т.д.).

Державне регулювання має свої функції, інструменти й органи.

Основні функції державного регулювання полягають у наступному:

1. Підтримка пропорційності виробництва і споживання, антициклічне регулювання.

2. Підтримка і розвиток конкуренції, антимонопольні заходи.

3. Перерозподіл і вирівнювання доходів, соціальний захист малозабезпечених шарів суспільства.

До інструментів, чи методам, державного регулювання відносяться:

• податково-бюджетна система (фіскальна);

• цінове регулювання;

• кредитно-грошове регулювання;

• зовнішньоекономічне регулювання (мита, ліцензії, квоти).

Податково-бюджетна, чи, як її ще називають, фіскальна система, є найбільш сильним засобом державного регулювання економіки.

Розглянемо функції і методи державного регулювання більш докладно.
1.1 
Податково-бюджетна система

Оподатковування — це метод розподілу прибавочної вартості між суб'єктами, що хазяюють, і державою. Податки є обов'язковими платежами, що стягуються державою з підприємств і громадян відповідно до законодавчих актів.

Ставки податків установлюються Верховною Радою, а також місцевими Радами в межах їхньої компетенції відповідно до відповідних законів про оподатковування і не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Застосування методів і способів оподатковування, визначення видів, ставок і порядку сплати податків складають податкову політику держави, що є одним з найголовніших важелів державного регулювання економіки.

Держава проводить податкову політику, розробляючи і приймаючи податкові закони. На сьогоднішній день в Україні створена досить велика нормативна база по оподатковуванню, створений Податковий кодекс України.

Система оподатковування — це сукупність податків, зборів, мита, інших обов'язкових платежів, стягнутих у встановленому порядку в державний і місцеві бюджети і позабюджетні фонди.

Система оподатковування в Україні будується на принципах обов'язковості, рівнозначності і пропорційності, рівності і недопущення податкової дискримінації, стабільності, економічній обґрунтованості, рівномірності сплати і єдності підходу. У цілому система оподатковування повинна забезпечити оптимізацію структури розподілу і перерозподіли національного доходу з метою стимулювання матеріального виробництва, підвищення його ефективності і на цій основі найбільш повного задоволення державних і соціальних потреб.

Принципи побудови системи оподатковування, види податків, зборів і обов'язкових платежів, платники податків, об'єкти оподатковування, порядок зарахування і розподілу податків, порядок їхнього числення і терміни сплати, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлюються Законом України «Про систему оподатковування».

У загальному випадку податки підрозділяються на:

• загальнодержавні;

• регіональні (у випадку федерального пристрою держави);

• місцеві.

Місцеві податки і збори встановлюються місцевими Радами, але лише відповідно до приведеного переліку й у рамках граничних розмірів ставок, установлюваних законами України.

Залежність податкових надходжень від величини ставки податку характеризується так називаної кривої Лаффера. По Лафферу, оптимальної є середня сумарна ставка прямих і непрямих податків у розмірі 37,7%. Саме при такій ставці досягається максимальний рівень податкових надходжень у бюджет. В Україні ж, по оцінках фахівців, при сьогоднішній системі оподатковування середня сумарна ставка прямих і непрямих податків складає близько 80%. Якби ця ставка була 37,7%, український бюджет одержував би в три рази більше платежів.

Крім того, як показує досвід країн з розвитий ринковою економікою, для нормального функціонування економіки необхідно, щоб сумарний розмір оподатковування не перевищував однієї третини прибутку, отриманої підприємством. Перевищення зазначеної оцінки підриває основи відтворення і веде до розбалансування економіки. В Україні при декларованому рівні оподаткування прибутку 30%, що в загальному відповідає світовій практиці, фактично ж з урахуванням ціноутворення, порядку визначення витрат і обчислення прибутку, нерівномірності податкових пільг, особливостей методики числення і порядку сплати податків у підприємств вилучається понад 50%, а в деяких випадках — 70-80% прибутку.

Сьогодні пріоритетними напрямками реформування системи оподатковування є зниження розмірів ставок податків і інших обов'язкових платежів шляхом розширення бази для нарахування податків за рахунок скорочення і скасування пільг при визначенні об'єктів оподатковування, стабілізація ставок і термінів сплати податків.

Закон України «Про систему оподатковування» визначає, що ставки загальнодержавних податків, порядок їхнього числення і сплати можуть встановлюватися і змінюватися тільки спеціальними законами по оподатковуванню. Цим же законом передбачено, що ставки і механізм стягування податків не можуть уводитися законами про Державний бюджет на відповідний рік.


    продолжение
1 2 3 4 5    

Добавить курсову роботу в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Завантажити курсову роботу безкоштовно
подобрать список литературы


Форми, методи та інструменти державного регулювання


Постійний url цієї сторінки:
Курсова Форми, методи та інструменти державного регулювання


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.