Спростування та його види


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Реферат на тему Спростування та його види

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 7.6 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Павел Воля
15.03.2011
1

РЕФЕРАТ

на тему:

Спростування та його види


ПЛАН

1. Поняття спростування, його види

2. Спростування тези

3. Спростування аргументів

4. Спростування зв'язку тези з аргументом

Висновки

Список використаної літератури
1. Поняття спростування, його види

Доказ тісно пов'язаний із спростуванням. Досить часто ми не тільки доводимо істинність висунутої тези, але одночасно й спростовуємо якесь інше положення, котре ми вважаємо хибним.

Спростуванням називається процес мислення, за до­помогою якого доводиться хибність якогось положення або неспроможність доведення в цілому.

Спростування може бути спрямоване проти тези, про­ти аргументів або проти способу доведення (міркуван­ня). Згідно з цим розрізняють такі способи спростуван­ня:

  1. спростування тези;

  2. спростування аргументів;

3) спростування зв'язку тези з аргументами.
2. Спростування тези

Спростування, спрямоване безпосередньо проти тези, можна досягти різним шляхом.

а) Теза може бути спростована за допомогою дове­дення істинності нової тези, котра суперечить спросто­вуваній.

Цей спосіб спростування грунтується на закон виключеного третього, за яким два протилежні судження не можуть бути одночасно істинними, одне з них обов'язково хибне. Варто тільки в суперечці чи дискусії довести, що істинною є нова теза, що заперечує Спростовування тези, і остання буде спростована. Це спросту­вання будується так. Коли треба спростувати тезу, ще суперечить тій, котру ми спростовуємо, і доводимо її істинність. А потім, спираючись на закон виключеного третього, робимо висновок про хибність спростовуваної тези.

б) Теза може бути спростована завдяки виведенню з неї наслідків, що суперечать дійсності, тобто приведен­ням тези до абсурду (безглуздості). Спростування в та­ких випадках відбувається так. Припустімо, що спросто­вувана теза є істинною. Але, якщо теза є істинною, то й наслідок, виведений з такої тези, як із основи, також має бути істинним. Виводять цей наслідок так. Якщо виявиться, що виведений з тези наслідок є хибним, то від хибності наслідку за правилами умовно-категорич­ного силогізму доходять висновку про хибність і самої основи спростовуваної тези.
3. Спростування аргументів

Спростування досить часто спрямоване безпосеред­ньо не проти тези, а проти аргументів. Аргументи, як і теза, можуть бути спростовані різними способами.

а) Шляхом доведення хибності аргументів.

Якщо в ході спростування буде встановлено, що аргументи, за допомогою котрих обґрунтовується теза, є хибними, то тим самим буде доведено, що спростовувана теза не об­грунтована. Наприклад, доводиться теза про те, що «Потерпіла Л. була психічно хвора» таким чином: «Усі самовбивці—психічно хворі. Л. заподіяла собі смерть. Отже, Л. була психічно хворою». Це доведення можна спростувати встановленням того, що більший засновок у ньому («Усі самовбивці — психічно хворі») є хибним.

б) Встановленням того, що аргументи, за допомогою котрих обгрунтовується висунута теза, є для тези недо­статньою.

Якщо буде доведено, що наведені аргументи для висунутої тези недостатні, то теза вважається не­обгрунтованою. У таких випадках протилежна сторона має навести для своєї тези нові, додаткові аргументи. Цей спосіб спростування широко використовується в судовій практиці, зокрема, коли обгрунтування винності обвинувачуваного ведеться за допомогою побічних до­казів.

в) Аргументи можуть бути спростовані встановленням того, що вони самі є ще не доведеними.

Якщо в процесі спростування буде доведено, що аргументи, за допомо­гою котрих обґрунтовується теза, самі потребують до­ведення істинності, то доведення вважається спросто­ваним, а висунута теза визнається необгрунтованою.

У судовій практиці доказ вважається спростованим, якщо встановлено, що висновки у справі грунтуються не на достовірно відомих фактах, а на передбаченнях, тобто таких судженнях, істинність котрих не доведена.

г) Аргументи можна спростувати, встановивши, що джерело фактів, за допомогою яких обгрунтовується ви­сунута теза, є неякісним.

У судовій практиці такий спосіб спростування спрямований на те, щоб довести неякісність показань того чи іншого свідка, потерпілого, обви­нувачуваного, висновку експерта. Якщо установлено, що показання свідка чи іншої особи є неякісне, таке, кот­рому не можна вірити, то це означає, що показання свідка і факти, повідомлені ним, не можуть бути взяті за основу висновку у справі.
4. Спростування зв'язку тези з аргументом

Суть цього способу спростування полягає в доведен­ні неспроможності демонстрації.

Доказ відбувається завжди у формі того чи іншого умовиводу. Якщо встановлено, що теза доведена з по­рушенням правил умовиводу, у формі котрого здійсню­вався доказ, то таке доведення вважається спростова­ним.

Згідно з цим правилом, один із засновників має бути заперечним, а у нас обидва засновки стверджувані, тому істинного висновку із них зробити не можна.
Висновки

Отже, спростування є, власне, доведенням хибності тези. Існують такі види спростування:

  1. Доведення хибності аргументів;

  2. Доведення хибної форми аргументації (того, що теза з аргументів не випливає);

  3. Доведення істинності антитези (протилежної вихідній, тези);

  4. Доведення до абсурду (доведення того, що наслідки, які випливають з даної тези суперечать дійсності).

Пошук істини, як бачимо, найчастіше відбувається у гострій конфліктній боротьбі мислення з хибними судженнями. Спростування може приймати різноманітні форми – згідно з його видами.
Список використаної літератури

  1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . – Москва: Владос, 2001 – С.494 – 513.

  2. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 179 - 194.

  3. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 204 - 219.

  4. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 257 – 267.

  5. Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 239 - 249

  6. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 219 - 245.

1

Добавить реферат в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Завантажити реферат безкоштовно
подобрать список литературы


Спростування та його види


Постійний url цієї сторінки:
Реферат Спростування та його види


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.