Склади рідких ракетних палив


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Контрольна робота на тему Склади рідких ракетних палив

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 43.56 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Даша
28.12.2010
 1 2 3 4
  1. спалювання знешкоджуючих розчинів установками допалу 11Г427;

  2. контроль якості знешкодження через 2 години, 1 добу та 3 доби після знешкодження.

З метою виконання робіт у встановлені терміни одночасно в роботі з нейтралізації можуть бути 2 резервуари [2].

3.4 Допал промстоків компонентів ракетного палива

Для допалу промстоків компонентів ракетного палив використовуються установки допалу: 11Г426 - для допалу промстоків саміну і 11Г427 – для допалу промстоків гептилу.

Перед початком проведення операції з допалу промстоків компонентів ракетного палива проводиться збірка схеми для допалу промстоків: агрегатів 11Г427 (11Г426) та пересувної технологічної ємності.

Перед видачею промстоків з пересувної технологічної ємності в стаціонарному проводиться визначення концентрації компонентів ракетного палива в промстоках, яка не повинна перевищувати 5%. Якщо концентрація вище, розчин розбавляється водою (для простоків гептилу). Допал промстоків відбувається відповідно до інструкції агрегатів 11Г426 (11Г427) [2].

3.5 Розрахунок загальної кількості промстоків

Розрахунок загальної кількості промстоків на ОЗРП Калинівка, що будуть утворюватись в процесі нейтралізації елементів інфраструктури та технічних засобів проводиться з урахуванням обмежень, пов’язаних з технічними характеристиками установок допалу 11Г427.

Режими роботи установок допалу 11Г426 11Г427 виконуються згідно екологічних та санітарно-технічних вимог. Для установок 11Г427 прийнята гранична концентрація гептилу у нейтралізуючому і водному розчинах 1%.

Згідно технології нейтралізації резервуару Р-50 утворюватимуться промстоки. Що містять активний хлор і гептил з концентрацією, приблизно рівною 1%:

- 330 л води, що подається для розбавлення залишків гептилу в резервуарі;

- 1500 л води з нейтралізуючим розчином (1 етап хімічної нейтралізації);

- 1500 л води з нейтралізуючим розчином (2 етап хімічної нейтралізації);

Крім того утворюватимуться промстоки, що містять лише гептил з концентраціями не більше 1% і не містять активного хлору:

1500 л води, що подається на промивання резервуару миючими машинками;

1500 л води, що подається для промивання внутрішніх поверхонь після знешкодження резервуару перегрітою парою [2].

Кількість промстоків, що утворюються при нейтралізації одного резервуару Р-50. складе:

- нейтралізуючого розчину із вмістом гептилу та хлору

330+1500+1500=3330 л;

- водного розчину із вмістом виключно гептилу

1500+1500=3000 л;

- пароконденсату до 250 л.

Отже загальна кількість розчинів на один резервуар складе:

3330+3000+250+6580 л.

Кількість промстоків, що утворюються під час нейтралізації 11 резервуарів Р-50, складе:

6580·11=72380 л.

Виходячи з існуючої експлуатаційної практики кількість промстоків, які будуть утворюватись від нейтралізації решти інфраструктури зберігання гептила складе близько 5% від кількості промстоків при нейтралізації 11 резервуарів Р-50:

72380·0,05=3619 л.

Таким чином загальна кількість промстоків від нейтралізації резервуарів, комунікацій та іншої інфраструктури ОЗРП складе:

72380+3619=75999 л.

Максимальна продуктивність установок 11Г427 по спалюванню промстоків складає 500 л/год. Час спалювання промстоків – 6 годин на день. Отже, об’єм протоків, що спалюватимуться одною установкою за день складе:

500*6=3000 л/день.

Кількість робочих днів при щоденній роботі однієї установки 11Г427 по зниженню промстоків складе:

75999/3000=26 днів.

4 ЗАХОДИ УТИЛІЗАЦІЇ

Однією зі складних і важких проблем, вирішити яку намагаються окремі регіони, є ліквідація залишків колишнього “ракетного щита”. Річ у тім, що, погодившись на повну та майже безумовну ліквідацію ядерної зброї та супутнього їй ракетного компонента, наші владці абсолютно не продумали, як насправді відбуватиметься ця ліквідація. Ядерні компоненти вивезли в Росію, ракети (точніше – їх оболонки) демонстративно порізали або зірвали. А що робити з рідкими складниками ракетного палива, зокрема із сумнозвісним ракетним окислювачем?

4.1 Технологія утилізації залишків гептилу та саміну

Ліквідація військової техніки ускладнюється тим, що в ній є залишки небезпечних для навколишнього середовища ракетних компонентів палива. Нейтралізують паливо за технологіями, які не відповідають сучасним вимогам екобезпеки і є дуже енергоємними [4].

З техніки, що демонтується, паливо виливається в сховище. Перш, ніж страшна зброя стане просто металобрухтом, її ще промивають водою. При цьому 1 літр залишкового палива створює близько 50 кубічних метрів промивної - "мертвої" води, яка має високий вміст гептилу. Знищується вона випалюванням. А ця процедура дуже не дешева. Аби знешкодити один кубічний метр смертоносної водички, витрачається 250-300 кг. палива.

Та навіть велика вартість технології - не найбільший головний біль. Справа в тім, що спалюють промводи, які мають компоненти ракетного палива, при температурі 800-1200°С. А при цьому неминуче утворюються різноманітні поліхлоровані сполуки, об'єднані однією назвою - діоксини. Вони впливають на людський організм значно агресивніше, аніж гептил і саміну. Смертельна доза ізомерів дибензо-пара-діоксина - 0,007 мг/кг. А всього в Україні цього " добра" накопичено, майже 3 тис. тонн [9].

Спростити і здешевити технологію знищення ракетного палива взялись фахівці кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності Вінницького національного технічного університету, якою керував доктор технічних наук Павло Молчанов. За основу вони взяли, так зване, холодне спалювання на основі каталітичних методів.

Температура, при якій відбуваються реакції перетворення смертоносної речовини у складові повітря: води, молекулярних азоту і кисню, близька до температури навколишнього середовища. Ці технології деструкції зовсім не потребують енерговитрат і дорогого обладнання. До того ж, використовуються вітчизняні каталізатори.

На жаль, розробку і використання технології гальмує традиційний консерватизм мислення та ще...гроші, які надає Конгрес США за програмою "Спільне зменшення загрози". Тож, може так статись, що пропозиція вінничан так і не знайде свого втілення на практиці.

4.2 Технологія утилізації меланжу

Ситуація зі збереженням компонентів ракетного палива в Україні з року в рік стає все небезпечнішою через корозію резервуарів, в яких зберігається меланж. За інформацією Міністерства оборони України, на 6 складах зберігається близько 16,5 тисяч тон меланжу, з яких 11,9 тис тон є некондиційними, тобто не можуть бути використані за призначенням. Саме це і зумовлює необхідність якнайшвидшої утилізації меланжу.

На сьогодні основним завданнями з утилізації меланжу, які стоять перед Міністерством оборони України є:

1)виключення загрози техногенної катастрофи через забезпечення безаварійного зберігання меланжу в місцях його зберігання до його утилізації;

2)забезпечення утилізації запасів компонентів рідкого ракетного палива екологічно безпечним, технічно прийнятним та економічно ефективним способом;

3)максимальне залучення іноземної матеріально-технічної допомоги для розв’язання цієї проблеми;

4)рекультивація місць зберігання компонентів рідинного ракетного палива після завершення процесу утилізації та передача земельних ділянок до територіальних громад.

На безпечне зберігання меланжу Міноборони щорічно витрачає понад 9 млн. грн. Варто додати, що ОБСЄ визначило утилізувати в Україні у 2009 році 3 тисячі тонн небезпечної речовини. враховуючи сьогоднішній стан виконання програми з утилізації компонентів ракетного палива, через 4-5 років необхідно буде виділяти кошти з бюджету не на утилізацію, а вже на усунення наслідків катастрофи.

Польща є активним партнером України у напрямі утилізації ракетного палива "меланж". Причиною активної участі Польщі в цьому процесі є ще і те, що це паливо зберігається недалеко від меж польської держави

На сьогодні найбільш оптимальною технологією утилізації меланжу, з точки зору безпечності процесу для людей та навколишнього середовища, повної нейтралізації складових частин окислювача та вартості цього процесу є рішення польських спеціалістів. Їхній мобільний міні-завод з утилізації меланжу було презентовано у вересні 2007 року поблизу міста Радехів, що на Львівщині. Там, за два кілометри від населеного пункту, знаходиться склад зберігання компонентів ракетного палива. Задля екологічної безпеки регіону поляки змонтували спеціальну установку вартістю 500 тисяч євро та передали її Україні безкоштовно. За добу потужності цього міні-заводу дозволяють утилізувати 7-8 тонн меланжу. З того часу за кошти Польщі вдалося утилізувати на цій установці 215 тонн окислювача.

Ця установка є безпечною у зв'язку з тим, що механізм не вимагає транспортування палива до місця утилізації, це знижує фінансові витрати, а також зменшує ризик небезпеки для екології при процесі утилізації.

Тоді ж було створено українсько-польський консорціум «Еко Технолоджіс». Проте, проблема недостатнього фінансування не єдина у цьому питанні. Крім того, можна рішенням Уряду України безкоштовно передати польській стороні окислювач ракетного палива, який польська сторона утилізуватиме самостійно. Але при цьому польська сторона отримуватиме продукт переробки меланжу - мінеральні добрива. 

Нещодавно був проведений "круглий стіл", де визначили за необхідність розробити низку програм, за якими до утилізації меланжу в Україні можна було б залучити зацікавлені структури європейської спільноти. Але все ж таки без державної підтримки проблему утилізації меланжу в Україні вирішити не можливо. Тому необхідно термінове втручання Уряду України у вирішення цієї проблеми, зокрема, виділення необхідного фінансування на рівні 60 мільйонів доларів [6].

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі було розглянуто наступне:

1) Загальні відомості про склади компонентів рідкого ракетного палива, зокрема те, що всі вони (а їх є 6 на території України) розміщенні неподалік від населених пунктів. Детально досліджено ОЗРП «Калинівка».

2) Вивчено компоненти рідкого ракетного палива, їх хімічні та фізичні властивості, дію на організм людини та довкілля, а також перша медична допомога при ураженні.

Гептил та самін, які вражають печінку, легені, провокують онкологічні патології. Головна проблема зберігання компонентів полягає у корозії резервуарів під дією концентрованої кислоти. Досліджено, що у випадку втрати щільності резервуара, який містить 100 кубометрів окислювача, в радіусі 2 км усе біологічне життя буде знищене.

3) Представлено можливі варіанти нейтралізації інфраструктури компонентів, а також проведений розрахунок загальної кількості промстоків на ОЗРП «Калинівка», вона складає 75999 л.

4) Представлено можливі варіанти утилізації компонентів рідкого ракетного палива, серед яких найоптимальнішим є польська пропозиція. Механізм не вимагає транспортування палива до місця утилізації, це знижує фінансові витрати, а також зменшує ризик небезпеки для екології при процесі утилізації. Продуктом переробки меланжу є мінеральні добрива.

Головна проблема, що гальмує утилізацію високотоксичного окисника – брак коштів. Нещодавно був проведений "круглий стіл", де визначили за необхідність розробити низку програм, за якими до утилізації меланжу в Україні можна було б залучити зацікавлені структури європейської спільноти.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1. Справочник по ракетному топливу. – М., 1988. – 180 с.

  2. Применение и контроль качества ракетного топлива / Ред. О.М Миркин. – М., 1989. – 147 с.

  3. К.А. Вандер, В.В. Барбашин, І.О. Толкунов. Медицина надзвичайних ситуацій. – Харків, 2007. – 120 с.

  4. В.М. Шумейко. Екологічна токсикологія і тероризм. К.: «Екорегіо – ЕТХІ»., 2002, - 140 с.

  5. Аварійні картки на небезпечні хімічні речовини. – В.,2007. – 165 с.

  6. Програма дій «Порядок денний на ХХІ». – К.:Інтелсфера, 2000. – 360 с.

  7. А.В. Яблоков. Ядовитая приправа. – М.:Мысль, 1900. – 125 с.

  8. Ю.А. Злобін, Н. В. Кочубей. Загальна екологія. – Суми: Університетська книга, 2005. – 416 с.

9.Ю.И. Губский, В.Б. Долго-Сабуров, В.В. Храпак. Химические катастрофы и экология. — К., 1993.

10.Постанова №172 про затвердження Порядку утилізації компонентів рідкого ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин, що зберігаються у Збройних Силах. – К., 2009. – 5 с.

 1 2 3 4

загрузка...
Удобная ссылка:

Завантажити контрольну роботу безкоштовно
подобрать список литературы


Склади рідких ракетних палив


Постійний url цієї сторінки:
Контрольна робота Склади рідких ракетних палив


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.