Порівняльна характеристика різних редакцій інтенцій Й.С. Баха


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Реферат на тему Порівняльна характеристика різних редакцій інтенцій Й.С. Баха

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 10.01 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Адвокат
15.03.2011
1







Реферат на тему:

Порівняльна характеристика різних редакцій інтенцій Й.С. Баха

Критичні епохи в історії народів майже завжди викликали до життя велике мистецтво, яке стриміло осмислити сучасність і висвітлити шлях в майбутнє. Представником такого мистецтва є Й.С.Бах. Його думка, втілена в одрази, текст повільніше, але русло її було глибоке. При всій широті і могутності свого генія, Й.С.Бах не був революціонером німецької музики, а явився, скоріше, філософом-просвітителем. Він продовжував лінію, яка вела початок з глибин вимученої Німеччини 16-17 ст. В творчості Баха знайдено прекрасні зразки великих ораторіальних жанрів, твори для органу, клавіру, скрипки. Бах – прекрасний імпровізатор свого часу, методист, майстер гармонії, неперевершений поліфоніст. Протестантський хорал став для нього тим середовищем, через яке інтонації, образи фольклору ширше всього вливались в його музику. Його мелодичний стиль, і монолітній і простий, органічно ввібрав в себе типи, які виникли з інтонаційних пластів різної давності, з різних сфер демократичної художньої культури і форм музикування. В глибокім і свобіднім диханні бамівського мелосу, велика організуюча роль ритмічного імпульсу. В епоху Баха музика гамофонна гармонічного складу була ще молода. Вільний стиль поліфонії утвердився також тільки у другій половині 17 ст. Після цього в особі Баха гармонія здійснила стрімкий рух вперед. Вона розрослася в могутній плай музичної культури від часу Відродження до творчості Шумана, Ліста, Вагнера. Найбільш висока і багата галузь бамівської творчості – поліфонія.

В творчості і в цьому музичному житті Баха дуже велику і своєрідну роль відіграв клавір. Це був чисто світський інструмент, любимий інструмент до аш нього побутового музикування. Клавір став для Баха щоденною основою муз експериментування в галузі строю, гармонії, формоутворенні. Бах розширив образно-виразову серу клавіру і опрацював для нього більш широкий, синтетичний стиль, який ввібрав в себе виразові засоби, прийоми з органної, оркестрової та вокальної літератури. Його клавірний стиль переступив границі технічно-можливого для всіх тодішніх конструкцій і становився фактором, дальшого прогресу, був призначений для тільки що створеного фортепіано.

22 січня 1720 р. Бах почав записувати в нотний зошит п’єси для навчання свого старшого сина Вільгельма Фрідемана. В цьому запиті, поряд з іншими нескладними творами були поміщені 15 двохголосних п’єс зовсім нового жанру під назвою “Pralambulum” і 14 трьохголосних п’єс під назвою “Fantasien”. Це перший варіант двох і трьохголосних інтенцій, які в 1723 р. появились в своєму теперішньому виді. Двохголосні називалися інтенції, трьохголосні – симфонії.

З часу виникнення інтенцій, які Бах призначив спеціально для опрацювання контабільної манери гри, линули століття. Інтенції стали настільною книгою в шкільному педагогічному репертуарі. Багато видатних піаністів використовували їх і робили свої редакції. Серед них слід назвати ряд редакторів інтенції Баха це такі, як: К.Черні (1840), Польдетвейзера, Бузоні, Бімофа, Дибенка, Райзмана, Бартока, Бросудо, Ружицького, Л.Ландсгофа, Муджеліні.

Однією з відомих редакцій інтенцій Баха була редакція К.Черні (1840 р.). Черні – представник романтизму. В його редакції добрими рисами є продумана аплікатура, вигідне роз приділення середніх голосів в інтенціях Баха, але вона мала і ряд недостатків. В ній панує безперервне легато, переважає хвилеподібна динаміка, відсутні контрастні, динамічні протиставлення, перебільшені швидкі темпи, дана велика кількість сповільнень. В цій редакції відобразилася епоха Черні, яка дає піаністам зовсім невірний портрет великого композитора.

Порівнюючи двохголосу інтенцію № 3 Й.С.Баха в редакціях Ружицького, Гольденвейзера і Бузоні можна сказати, що редакція Руцького зроблена під впливом М.Черні. Вона не є вдалою. В ній перші два такти мелодії подані під одною лігою:
Аналогічний принцип групування лігою поданий на протязі цілого твору. Зі сторони динаміки подані часті і детальні зміни сили звуку. Розшифровка мелізмів не цілком вдала. В 23 такти на видержаному “соль” другої октави редактор подає трель:
В редакціях Бузоні і Гольденвейзера “соль” підкреслене видержане.
Аплікатура в редакції Ружицького вказана скупо. Щодо тему, то темп інтенції № 3 у всіх трьох редакціях різний. У Ружицького – Vivace, у Гоузоні – Vivace, quari Allegro (Lebhaft und Kraftiq) Тольденвейзера – Moderato. Я вважаю, що редакція Ружицького не відповідає стилю Й.С. Баха. Музика Баха проста і безпосередня. Образна сфера клавірної творчості Баха – передача глибоких людських почуттів, радості, торжества, піднесення.

В редакції Гольденвейзера даний вступ від редактора, в якому сказано, що метою видання є – подати точний текст двохголосних інтенцій і симфоній, звільнений від різких нашарувань і неточностей в більшості пізніших видань. В основу тексту положено: видання Бамівського товариства і детально провірене по рукописах видавництво Штейнгребера під редакцією Бішофа. (Щодо р-ції Бішофа, то Біншоф в своєму тексті поставив аплікатуру, характер і темп з метрономом взяв в дужки. Текст Й.С. Баха даний без змін; ліги збережені, ті які поставлені в деяких випадках самим Бахом. Прикраси позначені так, як їх написав Бах, чого в більшості видань немає. Розшифровка прикрас зроблена на додаткових лінійках відповідно до того, як ці прикраси виконувались в часи Баха. В цій галузі часто зустрічаються різні думки, особливо в відношенні ритмічної сторони.

Позначення темпів, динамічних і ритмічних відтінків Баз в інвенціях і симфоніях перебив зовсім, - вони виставлені Гольденвйзером в джках. Ткож Гольденвейзером виставлена аплікатура, якої зовсім немає у Баха. При цьому редактор стримів до відповідності її з будовою мотивів і фраз, а в симфоніях – до точного виконання голосоведення, що в поліфонічній тканині особливо важливо і, розуміється, важніше, ніж “вигоди” виконавця.

В деакції Гольденвейзер подані також словесні пояснення до нотного тексту деяких інтенцій. Вони допомагають в зрозумінні характеру твору, можливості різних варіантів виконання мелізмів. Ця редакція значно краща в розумінні і відтворенні музики Баха.

Все сказане вище стосується і розглядуваної двохголосної інтенції Баха №3, тональність якої – D-dur.

В ній ліги відповідають фразуванню, але це стосується згрупованих шістнадцятих.
Цим показується і в той же час підкреслюється устремління до плавності і кантиленне їх виконання. В своїх зауваження Гольденвейзер вказує, що Бах починає лігу кожний раз з другої шістнадцятої. Також відносно виконання вісімок. В нотному тексті не подано х-р їх виконання, тільки в зауваженнях написано, що треба грати non legato. Для виконавця зручніше було б вказати це в нотному тексті. Що стосується темпу – Moderato – він інший ніж в усіх інших редакціях (сповільнений). Очевидно редактор хоче підкреслити більш спокійний характер твору, хоче зосередити увагу у виробленні плавності виконання. Динамічні відтінки подано в думках. Цим вноситься свобода виконавця, яка часом створює, і невірне трактування твору. Найбільшу цікавість становить редакція інтенції Бузоні. Проблема інтерпретації бамівських творів займала одно із центральних місць в творчості Бузоні. Він зробив цілий ряд транскрипцій бамівських творів, був редактором. Добре Темперованого Клавіру, двоголосних і трьохголосних інтенцій. На його думку редакції цих творів повинні були утворити “вищу школу фортепіанної гри”.

У відповідності з таким завданням у своїх редакціях Бузоні подає не тільки виконавські вказівки, але і поширені зауваження, В зауваженні до інтенції велике місце займає аналіз форми, розкриття образно-емоційного змісту п’єси. Бузоні стояв за мужнє, суворе, просте і масштабне виконання творів Баха; борця проти сентиментальності і елегантності в розумінні Баха.

Тому так часто, в кінці п’єс зустрічаються попередження “non.rall, non.rit”, бо ці сповільнення не є в дусі Баха. Опрацюванню “співучої манери в грі” сприяє вказане Бузоні фразування, яке обумовлює виразовість мелодії, підкреслює її яскравий, образний характер. Фразування позначується не тільки лігами, але і групуванням тривалостей. Базоні в своїй редакції дає кінцеву версію бамівського нотного тексту. Дещо складніше є з мелізматикою. Бузоні майже всюди розшифровує прикраси, виписує їх прямо в нотному тексті. З однієї сторони це ограни чує самовільне виконання учнів і малоосвічених педагогів. А з другої сторони, такий метод позбавляє прикраси імпровізаційності і невимушеноті виконання. Розшифровка прикрас, часто є занадто свобідною. Наприклад: часто трель, по правилах, виконується з верхнього звуку, а Бузоні починає триль з нижнього звуку. Те саме маємо з мордентами. (4 такт інтенції – D-dur). Годенвейзер розшифровує так

а Бузоні . Динамічні відтінки даної інтенції. В основному використовує принцип співставлення F I mf, в окремих випадках “piano”. Крещендо і дімінуєндо – ограничені. Порівнюючи редакцію Гольденвейзера, ця інтенція виконується більшим звуком. Динамічні відтінки – терасовидні. Трактовка допускає різні нюанси. У відношенні форми, в редакції Бузоні є виділені три розділи і кода, що відповідає складнішій формі фуг Баха.

Мета інвенцій – підготовити учнів доскладніших поліфонічних форм. У редакції Гольденвейзера цих вказівок немає. Аплікатура поставлена детально, вона є вигідною для виконавців та самого виконання. Що стосується артикуляції при виконання клавірних творів Баха є дві думки: одні – старше покоління – вважають, що бамівська поліфонія вимагає legato, і що legato є прийомом бамівських клавірних творів. Друга думка – представники, які опираються на ім’я і авторитет Бузоні стверджує, що основним прийомом виконання клавірних творів Баха є гра “non legato”. Ці питання є суперечливими; мистецтво артикулювання клавірних творів вимагає розвитку legato і non legato, опрацювання цих прийомів, їх протиставлення. В поліфонічних творах кожний голос має своє особливе артикуляційне забарвлення. Наприклад: в інтенції №3 у редакції Гольденвейзера вісімки написано non legato, а Бузоні – стакато:
Шістнадцяті у Гольбденвейзера non legato, а у Бузоні – поєднаний штрих legato з non legatom.
Як відомо в рукописах своїх клавірних творів Бах не давав виконавських вказівок, з динамічних відтінків використовував тільки три позначення – focte, piano і в дуже рідких випадках pianissimo. Таке ж обмеження в бахівських текстах застосування темпових позначень. Артикуляційні позначення теж подані по різному. Поряд з творами, в яких немає позначень штрихів, зустрічаються такі в яких штрихи детально позначені. Клавірні твори відносяться до творів з непозначеною артикуляцією.

З розглянутих редакцій інтенцій Баха найбільш вдалими для педагогічної практики є редакції Гольденвейзера й Бузоні. В цих редакціях збережений по можливості стиль Й.С. Баха. І все ж таки редакція Гольденвейзера дає більш правдиве трактування.
1

Добавить реферат в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Завантажити реферат безкоштовно
подобрать список литературы


Порівняльна характеристика різних редакцій інтенцій Й.С. Баха


Постійний url цієї сторінки:
Реферат Порівняльна характеристика різних редакцій інтенцій Й.С. Баха


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.