Позакласна робота на уроках читання


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Курсова на тему Позакласна робота на уроках читання

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 55.99 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Елена
06.12.2010
 1 2 3 4 5
Важливо, щоб теоретичні знання подавались з елементами використання грамзаписів чи радіопередач, мультфільмів чи діафільмів, гри-загадки, конкурсів. Якщо ж бібліотечний урок проводиться в іншому місці, то його проводить учитель і по можливості запрошує до співпраці бібліотекаря. Як фахівець він може надати консультації класоводові з бібліотечно-бібліографічних знань, допомогти оформити в класі книжкову виставку з відповідної теми, дібрати цікавий матеріал до уроку, провести гру, літературну вікторину. До такого співробітництва слід залучати і батьків класу, звертаючи їхню увагу на значення інформаційної культури у майбутньому дітей.
Дуже важливим є перше заняття: «Дім, де живуть книжки», мета якого – формування образного уявлення про дім для книжок, образу бібліотеки як берегині людського знання.
Ознайомлення з бібліотекою починається з подорожі по цьому «дому». Переходячи від стелажа до стелажа, з кімнати в кімнату, першокласники переконуються, що це великий і впорядкований дім, що книжкам у ньому затишно і добре.
Бібліотекар підводить малюків до «куточка першокласника» і докладно знайомить з добіркою книжок, з книжковою виставкою. Заодно він нагадує про правила користування книжкою (чисті руки, постійне місце для книжок, не виривати сторінок, не робити помітки, не вирізати малюнки) та правила спілкування з книжкою (чисте повітря в кімнаті, світло падає з лівого боку, правильна постава, перерви при читанні).
Далі бібліотекар підводить учнів до виставки дитячих журналів і повідомляє, що крім книжок для дітей, щомісяця виходить багато журналів.
- Яку назву вони мають? Хто може прочитати назву журналу? (Показує якого). Які з них вам знайомі? Звідки вони вам знайомі? (Учні пробують читати назви журналів, пізнають ті, які для них виписали батьки).
Журнал «Пізнайко» розглядається більш детально, відзначається, чому його так полюбляють наймолодші, з’ясовується загальний зміст журналу. Діти читають назву журналу, відзначають, що зображено на обкладинках, дають відповідь на запитання: чим відрізняється журнал від книжки? Потім йде читання одного чи двох текстів з журналу, відтворення їх змісту за поставленими запитаннями. Насамкінець зачитується кілька загадок, веселинок, цікавих запитань.
Рекомендується розповісти вдома про «дім» для книжок – бібліотеку, впорядкувати домашню бібліотеку, попросити батьків виписати для них журнал «Пізнайко».
Бібліотечний урок «Мої перші книжки» варто теж провести у бібліотеці. Зваживши, що більшість учнів (ІІ півріччя) оволоділи технікою читання (30-45 слів на хвилину), їх можна записати до бібліотеки.
Бібліотекар знайомить школярів з правилами запису та користування бібліотечними книжками. Дається і розширюється уявлення про «абонемент» та «читач». «Абонемент» - документ (картка), який дає право на обслуговування, користування, в даному випадку, бібліотекою і бібліотечним фондом. «Читач» - відвідувач бібліотеки: той, хто читає, до кого звернені твори письменників. Читача у бібліотеці ще називають абонентом. «Абонент» - той, хто користується абонементом.
Далі учні групами передивляються щомісячні дитячі журнали, про щось перемовляються, щось зачитують, сміються, чимось дивуються.
Бібліотекар особливу увагу привертає до журналу «Малятко», просить групи читачів розглядати його більш детально. Журнал розглядається посторінково, відзначається, що у ньому багато розповідей і цікавих пригод, забавних історій і казок, кросвордів і конкурсів, веселинок-сміховинок, а ще цікава сторінка «саморобок», яка навчає шити і майструвати, будувати ракети, робити казкових героїв…»
Після цього читається один твір із журналу вчителем, другий – бібліотекарем чи добре читаючим учнем, розгадується посильний кросворд.
Рекомендується вдома розповісти, про що йшлося на занятті в бібліотеці. Якщо є свій журнал – читати його і сказати, що найбільше сподобалося.

ІІІ. ВИСНОВОК
Що ж і як читають наші діти?
Результати досліджень засвідчили, що лише частина дітей (38%) читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викликають особливу зацікавленість, залишаються казки (1-3 класи), оповідання (4 клас). Менше діти захоплюються поезією, низьким виявився інтерес до науково-пізнавальної літератури.
Тривогу викликає те, що значна частина дітей на запитання «Чим ти любиш займатися у вільний час?» відповіла: «Дивитись телевізор», причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години на день. Майже 20% опитаних учнів у вільний час «гуляють».
У значної частини школярів (28%) відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Цей недолік проявився в неуважності до авторів прочитаних творів, у неточності передачі назви книжки, в невмінні самостійно вибрати книжку за її основними ознаками; оскільки чітка система читання відсутня, багато учнів під час вибору літератури для позакласного читання керується випадковими порадами або добирає книжку навмання. Так, за порадою вчителя вибирають книжки лише 33% опитаних, за порадою бібліотекаря – 21%.
Судження школярів про прочитаний твір часто виявляються стандартними, позбавленими почуття особистісного ставлення. Відставання емоційного розвитку культури почуттів від рівня інтелекту проявляються досить часто в процесі опитування. Проте, відомо, що знання, не зігріті почуттями, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають.
Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.
Анкетування, проведене серед батьків, нажаль, теж не залишає оптимізму, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книжки, перші читацькі навички закладаються саме в сім’ї. Нерідко, перевіряючи щоденник, навіть сумлінні батьки не цікавляться тим, що читає син чи донька, чи відвідує дитина бібліотеку.
Предметом дослідження стало й те, що і як читають самі батьки. В результаті опитувань виявилось, що лише 39% респондентів читають регулярно. Решта - від випадку до випадку або зовсім не читають.
Якщо в сім’ї з повагою ставляться до книги, таке ставлення виробляється і в дитини. Зрозуміло, що невміння дорослих по справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книжку для читання – це багато в чому результат слабкого керівництва читанням у дитячі та юнацькі роки.
Загальновідомо, що у книжки, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з’явились могутні суперники – телебачення, відео, комп’ютер.
Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти…
Втрату зв’язків із книжкою в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому.
Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповіді на свої незліченні «Чому?». Книжки, прочитані в дитинстві, часто запам’ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки.
Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому «морі», щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші твори, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям.
Саме дорослі мають свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині читача, починаючи з сім’ї, дитячого садка, молодших класів.

ЛІТЕРАТУРА
1.     Г.А. Чуйко, М.А. Білецька, Г.Ф.Школьна «Методика викладання української мови в початкових класах».
2.     Г.П. Ткачук «Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного читання» (посібник для вчителя).
3.     З.Л. Головко «Уроки позакласного читання»
4.     Початкова школи № 3, 2001 р.
5.     Початкова школа № 7, 2001 р.
6.     Початкова школа № 5, 2002 р.
7.     Початкова школа № 9, 2003 р.
8.     Початкова школа № 2, 2004 р.
9.     Початкова школа № 7, 2004 р.
10.Початкова школа № 5, 2005 р.
11.Програма для середньої загальноосвітньої школи (1-4 кл). – К.: Початкова школа, 2006.

ДОДАТКИ
Тема уроку: Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди.
Мета уроку: Продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, його біографічними даними, значенням творчості Шевченка для українського народу. Розвивати пам’ять, мислення, читацькі інтереси. Виховувати в учнів любов і шану до народного поета.
Обладнання: Портрет Т. Шевченка, виставка творів поета, на кожній парті книга «Кобзар».
Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ. Оголошення теми уроку
1. На дошці записано слова:
Ну що б, здавалося, слова…
А серце та голос – більш нічого.
Як їх почує! .. Знать од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!
Т.Шевченко
(Вчитель зачитує слова)
2. Вступна бесіда.
- Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Це він мав справді «од Бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди». І б’ються схвильовано серця українців при читанні його творів. Навіть в найтяжчі часи в родинах українців зберігались книги з його творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі, везли в ті далекі краї з ними був і Тарас Шевченко. Він разом з ними промовляв:
«… я так люблю
мою Україну убогу»
3. Робота з виставкою книг поета.
- Як називалася найперша збірка поетичних творів Т.Шевченка?
- Чому поет вибрав саме таку назву?
- Які збірки творів видано для дітей?
- В яких видавництвах вийшли збірки творів поета?
Продовжити речення: Тарас Шевченко не тільки геніальний поет, він – великий…
 - Які з художніх творів вам знайомі?
- Що ви знаєте про перебування поета у нашому краї?
- Чи відобразилось це в його поезіях, творах, живопису?
ІІІ. Закріплення нового матеріалу.
1. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка.
1-й учень:
- 9 березня в 1814 році, в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина), в сім’ї кріпака, народився хлопчик, якого назвали Тарасом. Гірке випало на його долю дитинство. Син кріпака – власність пана.
2-й учень:
- Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, а в 11 років від злиднів і важкої роботи помер батько. Залишився хлопчик сиротою. Тарас дуже хотів читати, писати, дуже любив малювати.
3-й учень:
- Як випадала вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і, сховавшись в бур’янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо інших у нього не було.
4-й учень:
Перед вами картина І.Їжакевича «Тарас-пастух». В основу сюжету картини автор поклав вірш «Мені тринадцятий минало…» Ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь панської садиби. У лівому кутку картини в долині видніються селянські хатки, а на пагорбку, за березами - вітряк. Хлопчик поклав клаптик паперу на коліна і малює. Поруч лежить його солом’яний бриль, торбинка з хлібом. Так починається шлях майбутнього художника.
Він дуже хотів учитися. У сільській школі навчився читати. Потім служив у пана і той віддав його вчитися на маляра, щоб мати свого художника.
5-й учень:
- На життєвій дорозі Тарас зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії мистецтв. Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар».
6-й учень:
- Пани і цар злякались його віршів і заслали поета в далеку пустелю – віддали у солдати із суворою забороною малювати і писати! Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.
7-й учень:
- Через 10 років повернувся він із заслання змучений, але не зломлений. З-під його пера з’явилися слова:
«І на оновленій землі
Врага не буде – супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі...»
2. Хвилини поезії.
а) Бесіда.
- Перед вами, діти, лежить «Кобзар». Ви вже відкривали сторінки цієї дивної книги, захоплювались поетичним словом її автора. Прочитайте його твори, які ви підготували. Передайте почуття автора, щирість його душі.
б) Конкурс на краще читання творів Великого Кобзаря.
Вчитель:
- Тарас Шевченко дуже любив природу своєї рідної землі, її степи, ріки, верби, гаї, червону калину.
(Декламування віршів «Зоре моя вечірняя», «За сонцем хмаронька встає», «Встала весна»…)
в) ознайомлення з віршем «На Великдень на соломі»
Вчитель:
- Про важку долю сироти оповів поет у вірші «На Великдень на соломі». Прочитайте. Підготуйте відповіді на питання:
- Якими подарунками хвалилися діти?
- А яким було свято для сироти?
- Як ви поясните слова: лиштва, чобітки шкапові?
- Які ще твори ви читали про важку сирітську долю?
Фізкультхвилинка.
3. Читання вчителем оповідання «Випадок»
а) бесіда за прочитаним твором.
- Як жилося Тарасові – сироті – з мачухою?
- Що трапилося одного разу?
- Як покарали Тараса?
- Чи справедливо вчинили з Тарасом?
- Хто співчував йому?
- Хто по-материнському втішив хлопчину?
- Про яке заповітне бажання згадується в кінці оповідання?
ІV. Узагальнення і систематизація навчальної діяльності.
- Так доля змалку випробовувала сироту-кріпака і готувала його до нелегкого майбутнього.
4. Вивчення вірша.
Шевченко наша слава,
Наш пророк і наш співець
І за волю, за державу
Богом даний нам борець.
Микола Щербань
5. Шевченко і діти
- «…. я так люблю дітей, що не надивився б на справжній відбиток ангела.
Мене діти люблять, а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік».
Тарас Шевченко
- Дуже хотілося поетові мати на Україні маленький будиночок. Але не судилося йому ні сімейного затишку, ні діток, яких він дуже любив. Це для них він написав і безплатно відправив на Україну 1000 «Букварів». Було це незадовго до смерті.
6. Заповіт.
« І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте помнути
Незлим тихим словом»
Т.Шевченко
Вчитель:
- Помер Т.Г.Шевченко в Петербурзі, пізніше його було перезахоронено у Каневі на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою.
Ім’я геніального українського поета і художника Т.Г.Шевченка знають у всьому світі, воно вічне у пам’яті нашого народу.
Його ім’ям названо вулиці міст і сіл України, національний університет носить його ім’я, найвища державна премія імені Т.Г.Шевченка щорічно присвоюється за найкращі досягнення в літературі та мистецтва. Створено музей в Києві, і на його батьківщині – в Кирилівці.
Його ім’ям народ увіковічнив у легендах, переказах, прислів’ях, приказках.
7. Творча робота.
Склади прислів’я.
- Шевченко Тарас наче…зорі.
- Шевченкові твори сяють, мов… сонце для нас.
- Шевченків «Кобзар» - то для народу… не забудем.
- Ми Шевченка славити будем і ніколи… великий дар.
IIV. Підсумок уроку
а) Записати пропущені слова. Прочитати слово у виділеному стовпці.
1. … вишневий коло хати
2. Поговорим тихесенько
в .. з тобою.
3. Додолу.. гне високі,
горами хвилі підійма.
4. … моя вечірняя,
зійди над горою.
5. Поклала .. коло хати
маленьких діточок своїх.
6. Реве та стогне … широкий
б) Вчитель:
Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову, матір свою. Пам’ятайте його слова
«чужому научайтесь й свого не цурайтесь».

Тема. У світі казки чарівної
Мета. Поглибити знання учнів про казку як вид усної народної творчості, вчити визначати головну думку казки. Виховувати інтерес до народної творчості, збагачувати словниковий запас.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Уже дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Роботу швидше, починаймо.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1)                Робота з виставкою книг.
Розгляд виставки.
2)                Бесіда.
-    Які книжки сподобались на виставці? Чому?
-    Які з них ви вже читали?
-    Яким словом можна назвати твори, які містять ці книги? (казки).
Слухання запису пісні «Розкажи мені казку».
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Вчитель:
Сьогодні на вас чекає чарівний світ казки.
-    Діти, хто скаже, як до нас прийшла казка? (Розповідали бабусі, дідусі, батьки, з телеекрану, зі сцени).
-    Казки про кого або про що запам’яталися найбільше?
1)                Бесіда.
-                     Казка – давній і мудрий порадник. Це вона дає перше уявлення про добро і зло, правду й неправдук, чесність, справедливість. Вона народилась у сиву давнину. Дитинство невіддальне від неї. Пригадайте як ви слухали, затамувавши подих, про курочку рябу, котика і півника, колобка, хитру лисичку. Казки є авторські, тобто написані письменником, і народні.
-                     Хто автор народних казок? Ці казки виникли раніше, ніж люди навчились писати. Тому їх не записували, а переказували один одному. При переказуванні ці казки змінювалися. Ім’я автора забувалося за давністю. Казка ставала народною.
-                     Чим казка відрізняється від оповідання? В оповіданні описуються події, що могли бути насправді в житті, а в казці розповідається часто про фантастичні явища, події. В казках говорять тварини, рослини, різні предмети. Існують дійові особи, яких немає насправді.
2)                Читання «Приказки до казки» В.Бичка.
Читання вірша підготовленими учнями.
Бесіда.
-    З чим порівнюється казка?
-    Де захована головна думка казки?
ІV. Читання та обговорення казок.
а) Обговорення прочитаних казок.
- Які казки ви прочитали?
1. «Кривенька качечка»
-    Чому сумували дід та баба?
-    Де знайшли качечку?
-    Що зробили з гніздечком?
-    З ким полетіла качечка?
-    Чому дівчина не схотіла більше залишатися в діда і баби?
-    Чи є у казці повтори? Прочитайте їх.
-    За кого з героїв казки ви переживали?
-    Перекажіть казку.
Робота з кросвордами.
2. Казка «Івасик-Телесик».
(звучить фонограма «Лірична українська мелодія»)
Вчитель.
Послухайте і відгадайте загадку. Відгадка підкаже, про кого ми будемо читати казку.
В’ється річка невеличка І вгадать цього героя -
Й хлопчик у човні сидить. Справа зовсім нескладна.
З берега матуся кличе, Казка ця усім відома
Щоб обідом пригость. Про (Телесика) вона.
Виходить Івасик – Телесик.
Казку добре ви читали, Цій старій і злій бабусі.
Що так швидко відгадали. Кожен з вас те певно знає,
 Не піддався я Ягусі, Що добро перемагає.
1) Словникова робота (проводить Телесик)
Я пропоную вам прочитати словникові слова, які ви зустрінете у казці про мене. (сідає на місце)
Телесик, веселечко, забавка, кулешик, не навтішаться, приплинь, заслінка, явір, відслонила.
2) Читання казки вчителем.
1. Бесіда за змістом казки.
- Про кого розповідається в казці?
- З чого дідусь зробив Івасика?
- Що попросив хлопчик у дідуся, коли підріс? Для чого?
- Хто носив Івасику їсти на річку?
- Хто підслухав її пісню?
- Що вона зробила?
-Як звали доньку змії?
- Що вона мала зробити з Івасиком?
- Як він перехитрив Зміючку?
- Хто визволив Телесика з біди?
2.Читання казки учнями «ланцюжком»
3. Читання мовчки.
4. Вибіркове читання.
- Прочитати зачин казки.
- Прочитати кінцівку.
- Прочитати слова баби, Івасика, Змії, Зміючки – Оленки, гусей, діда.
V. Фізкультхвилинка
(Діти повторюють, імітуючи рухи)
Азка – азка – азка - у нас готює казка.
Ід – ід – ід - жили баба й дід.
Ими – ими – ими - вони були старими.
Есик – есик – есик – з’явився в них Телесик.
Авав – авав – авав на човнику він плавав.
Ибку – ибку – ибку - ловив матусі рибку.
Ихо – ихо – ихо - трапилось з ним лихо
Ївна – ївна – ївна - украла його зміївна.
Ивий – ивий – ивий - він був кмітливий.
Есик – есик – есик - врятувався наш Телесик.
5. Ччитання казки в особах (з використанням масок)
Перевір себе: чи є в казці такі речення:
«... Жили собі дід та баба. І було в них двоє дітей.», «От дід зробив золотий човник і срібнеє веселечко...», «... Сідай, Телесику, на лопату», «... Діточки, мої, козеняточка...»
6. Підсумок.
- Чого вчить казка?
- Хто з героїв казки вам сподобався?
- Хто автор казки?
VІ. Підсумок уроку.
-    Що вам сподобалось на уроці?
-    Чого навчились?
-    Про що розповісте вдома батькам?
 1 2 3 4 5

загрузка...
Удобная ссылка:

Завантажити курсову роботу безкоштовно
подобрать список литературы


Позакласна робота на уроках читання


Постійний url цієї сторінки:
Курсова Позакласна робота на уроках читання


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.