Загальна характеристика Німеччини


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Реферат на тему Загальна характеристика Німеччини

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 37.57 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Марина
29.12.2010
1 2 3    

Міністерство освіти та науки України

РЕФЕРАТ

на тему:

Загальна характеристика Німеччини

Виконала:

Студентка групи:

БВХП - 10

КРГ НУХТ

Морозова Марина

КИЇВ – 2010

Загальна інформація

  1. Офіційна назва – Bundesrepublik Deutschland

  2. Столиця – Берлін (3 388 434)

  3. Поясний час – Гринвіч +1

  4. Загальна площа – 356 978 км2

  • Сільгоспугіддя – 121 000 км2

  • Ліси – 107 000 км2

  1. Чисельність осіб – 83 251 851 осіб

  2. Густота населення – 233,2 осіб/км2

  3. Частка міського населення - 87 %

  4. Коефіцієнт народжуваності – 9 осіб/1000 осіб

  5. Коефіцієнт смертності – 10 осіб/1000 осіб

10. Тривалість життя – 78 років

11.Частка дорослого писемного населення – 99 %

12. Харчування (денно калорій на душу населення) – 3344

13. Річне споживання палива (кг на особу) – 4054

14. Валюта – 1 євро (EUR) = 100 євроцентів

15. ВНП ($ США на душу населення) – 26 200

16. Мови – німецька (офіційна), мови меншин

17. Державний устрій: Парламентська республіка

Федеральний президент: Крістіан Вульф

Федеральний канцлер: Анґела Меркель

Утворення:

  • Утворення ФРН 23 травня 1949

  • Утворення НДР 7 жовтня 1949

Об'єднання ФРН та НДР 3 жовтня 1990

18. Етнічні групи:

  • Німці 93,2 %

  • Турки 2,3 %

  • Югослави 0,9 %

  • Італійці 0,8 %

За межами країни проживають 10 млн. німців.

19. Релігійний склад населення:

  • Протестанти 34 %

  • Католики 34 %

  • Мусульмани 3,7 %

  • Православні

  • Іудаїсти

20. Гімн: Das Lied der Deutschen

Державний герб

На сучасному державному гербі Німеччини зображений чорний одноглавий орел з червоними лапами, язиком і дзьобом на золотому щиті.

Державний устрій

Німеччина - федеративна республіка. Глава держави - президент (виконує представницькі функції). Глава уряду - федеральний канцлер. Законодавчий орган - однопалатний парламент (бундестаг). Органи представництва земель - бундесрати. Адміністративно-територіальний поділ: 16 земель. Федеральний президент (бундеспрезидент) вважається главою держави і може бути обраний тільки на один або два послідовних п'ятирічних терміни. Президент обирається федеральними зборами (Bundesversammlung), що спеціально скликаються терміном на 5 років. Федеральні збори скликаються головою бундестагу і складаються з депутатів бундестагу і такого ж числа членів, що обираються ландтагами (парламентами земель). У разі недієздатності президента або його смерті повноваження президента здійснюються головою бундесрату. Серед повноважень президента найважливішими є представлення кандидатури канцлера на затвердження бундестагу, а також розпуск нижньої палати парламенту за пропозицією канцлера у випадку, якщо він програє голосування по вотуму довір'я. У компетенцію президента входить призначення вищого офіцерського складу збройних сил, хоча командує ними міністр оборони. Прерогативою президента є право помилування осуджених злочинців. Президент ФРН - Хорст Келер.

Федеральний канцлер Федеральний канцлер (бундесканцлер) є головою виконавчої влади. Як правило, канцлером стає заздалегідь визначений лідер тієї з політичних партій, яка отримала найбільше число голосів на загальнонаціональних виборах. Канцлер пропонує кандидатури членів кабінету міністрів для їх формального затвердження президентом країни і визначає основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики. У той час як багато парламентських систем допускають відставку уряду через механізм вотуму недовіри, у Німеччині в цьому випадку повинна бути одночасно запропонована (з боку законодавчої влади) альтернативна кандидатура на пост канцлера, прийнятна для більшості парламентаріїв. Дане обмеження в Основному законі, назване "конструктивним вотумом недовір'я", має на меті підтримку політичної стабільності. Лише одного разу (у 1982) канцлер був зміщений таким чином. Канцлер ФРН - Герхард Шредер. Виконавча влада За формою державного устрою Німеччина - парламентська республіка. Згідно з Основним законом, влада президента обмежена, значно більше владних повноважень надано канцлеру (прем'єр-міністру). Законодавча влада представлена двопалатним парламентом: його верхньою (більш "слабкою") палатою є бундесрат, а нижньою (більш "сильною") - бундестаг. Федеральний уряд, або кабінет міністрів, складається з федерального канцлера і федеральних міністрів. У його компетенцію входить проведення політики в області міжнародних відносин, оборони, фінансів і комунікацій. Центральний банк здійснює контроль над кредитно-грошовою політикою, хоча з 1 січня 1999 він підкоряється Європейському центральному банку. Федеральний уряд Федеральний уряд складається з міністрів, які суміщають дві функції членів кабінету (як колегіального органу) і керівників міністерств. Нарівні з міністерствами в структуру центральних органів виконавчої влади включені Відомство федерального канцлера (очолюється міністром за особливими дорученнями) і Відомство у справах преси й інформації (очолюється статс-секретарем), які підлеглі безпосередньо федеральному канцлеру. Федеральні міністри очолюють відповідні міністерства (зараз їх у ФРН 17) і керують їхньою роботою разом зі своїми заступниками - статс-секретарями (1-2 чиновника) і парламентськими статс-секретарями (1-2 депутати, які призначаються на допомогу міністру). Міністерства поділяються на відділи, підвідділи і реферати. При міністерствах можуть створюватися спеціалізовані федеральні відомства. Специфіка функціонування виконавчої влади ФРН полягає у тому, що федеральні міністерства проводять урядову політику, як правило, не самостійно на всіх рівнях держструктури, а лише через аналогічні органи виконавчої влади земель ФРН і на місцях. Виключення складають міністерства іноземних справ, оборони, деякі підрозділи міністерств фінансів, транспорту, внутрішніх справ, у тій мірі, в якій конституція ФРН фіксує пряме виконання федерацією відповідних функцій. Законодавча влада Бундестаг - головна палата німецького парламенту. Уряд залишається при владі, лише поки він підтримується більшістю в бундестагу. Бундестаг обирається населенням терміном на 4 роки. Половина депутатів обирається у виборчих округах за мажоритарною системою шляхом прямого голосування, інша половина - за партійними списками, що виставляються у кожній землі, за пропорційною системою. У більшості випадків член кабінету міністрів одночасно є й депутатом бундестагу. До об'єднання Німеччини в бундестагу засідало 520 депутатів. На виборах у грудні 1990, з входженням до складу ФРН нових земель, число депутатських мандатів було збільшено до 662, а на виборах 1994 - до 672, на виборах 1998 це число поменшало до 669. Законопроект може бути внесений будь-яким депутатом, бундесратом або федеральним урядом. Для проходження законопроекту потрібна проста більшість голосів. Основна робота над складними законопроектів ведеться не на пленарних засіданнях, а в комітетах і комісіях бундестагу. Розподіл місць у комітетах і комісіях між представниками різних партій здійснюється залежно від чисельності тієї або іншої партійної фракції. Бундесрат. Якщо проведений через бундестаг закон зачіпає інтереси 16 німецьких земель, він повинен бути схвалений бундесратом. Питання, що стосуються суверенних прав федеральних земель, особливо фінансові й адміністративні, звичайно є предметом дискусій і суперечок, і тому в середньому трохи більше половини всіх законопроектів проходить через верхню палату парламенту. Крім того, бундесрат має право винести негативний висновок по будь-якому із законопроектів, але лише дуже небагато з них не отримують схвалення у верхній палаті. Члени бундесрату не вибираються населенням, а делегуються кожним із земельних парламентів. Голова бундесрату обирається по черзі і по традиції одноголосно з числа прем'єр-міністрів всіх 16 земель терміном на один рік. Делегація, що представляє ту або іншу федеральну землю, голосує в бундесраті відповідно до інструкцій земельного уряду. Засідання палати проводяться один раз на місяць. У складі бундесрату ФРН (до її об'єднання з НДР) було представлено 45 делегатів з десяти західнонімецьких земель, а також спостерігачі із Західного Берліна, які не брали участі у голосуванні. У грудні 1990, після об'єднання країни, число місць в бундесраті було збільшене до 68. Федеральні землі, що мають населення понад 7 млн. осіб, посилають у бундесрат по 6 делегатів кожна; землі з числом жителів від 6 до 7 млн. осіб - по 5 делегатів; з числом жителів від 2 до 4 млн. - по 4 делегата, а з числом жителів менше 2 млн. - по 3 делегати. У разі розбіжностей по законопроекту між бундестагом і бундесратом вони узгоджуються в об'єднаних комітетах (спільних комісіях) двох палат. Оскільки земельні вибори не співпадають за часом із загальнонаціональними, розклад сил між політичними партіями у бундестагу і бундесраті може бути різним. Так, наприклад, християнські демократи - партія, що мала більшість в двох палатах протягом багатьох років - залишилися в бундесраті з 1991 у меншості по відношенню до соціал-демократів. Судова влада Вищою судовою інстанцією ФРН є Федеральний конституційний суд. Половина його членів обирається бундестагом, інша половина - бундесратом (по 8 суддів). Термін повноважень членів Федерального конституційного суду - 12 років. Суд дає тлумачення Основного закону ФРН і здійснює перевірку федеральних і земельних законів на предмет їх відповідності конституції. Конституційний суд також виносить приватні рішення у разі суперечок між землями або розбіжностей між земельними і федеральними урядами, а також приймає постанови, на основі яких та або інша політична партія може бути розпущена, якщо судом встановлено, що вона переслідує в своїй діяльності антидемократичні цілі. У судах більш низького рангу судочинство ведеться незалежними суддями, які після призначення на посаду не можуть бути відкликані з суду без їхньої згоди. Правосуддя в Німеччині відправляється п'ятьма гілками судової влади: нарівні із звичайними судами (що ведуть цивільні і карні справи) існують також суди по розгляду трудових суперечок, адміністративні, з соціальних питань і фінансові. Процеси по карних справах проводяться суддями, а не присяжними. За винятком судового розгляду з ряду конституційних питань, суди більш низького рангу не пов'язані в прийнятті рішень постановами вищих судових інстанцій (хоча на практиці подібні прецеденти трапляються часто).

    продолжение
1 2 3    

Добавить реферат в свой блог или сайт
загрузка...
Удобная ссылка:

Завантажити реферат безкоштовно
подобрать список литературы


Загальна характеристика Німеччини


Постійний url цієї сторінки:
Реферат Загальна характеристика Німеччини


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.