Державне конституційне право зарубіжних країн


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Лекція на тему Державне конституційне право зарубіжних країн

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 60.24 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Пустовит Андрей
11.07.2010
1 2 3 4 5    

Державне конституційне право зарубіжних країн

Тема №1
Предмет, метод, джерела ( державного ) конституційного права зарубіжних країн
1.Поняття конституції, предмет
2.Метод
3.Джерела КП
4.Види і форми конституції. Функції конституції.
-1-
Конституція ( від. Лат. «конституціо» - устрій, установа. Установлення)
Причини прийняття Конституції:
-    обмеження влади монарха;
-     встановлення особливого права;
Перші конституції регулювали:
1.Основи устрою держави ( з’явились перші виборчі органи).
2.Закріплення і  гарантованість важливих прав людини ( громадянські права ).
3.Предмет ДПЗК – це система правових норм, які регулюють засади устрою суспільства, держави і статус людини в них, а також відносини пов’язані з участю населення в здійсненні публічної влади.
-2-
Методи галузі:                                            Методи науки:
1.Метод дозволу.                                1. Порівняльно - правовий
2.Метод обов’язку.                             2. структурний ( функціональний аналіз )
3.Метод заборони.
Норми КПЗК, їх класифікація:
I. Юридична сила:
1. Найвища юридична сила – норми Конституції, норми судових органів, які здійснюють конституційний контроль. Закони конституційного значення, підзаконні акти, які регулюють діяльність державних органів.
II. По способу впливу:
1.Регулятивні.
2.Охоронні.
III. За характером припису:
1.Дозволяють
2.Забов’язуючі.
3.Забороняючі.
IV. За характером регулювання:
1.Матеріальні.
2.процесуальні ( мало )
V. За дією у часі:
1. Постійні.
2. Тимчасові.
3. Надзвичайні.
VI. За способом викладення:
1.Пряме.
2.Відсильні
3.Бланкетні.
Принципи КП:
Загальні принципи:
1.Народний суверентет
2.Принципи поділу влади.
3.представницьке правління.
4.Природний характер права і свобод.
Спеціальні принципи:
1.Недоторканість суддів.
-3-
Джерела – це зовнішнє закріплення і зовнішнє вираження норм КП:
Джерела:
1. Нормативно – правові акти:
- Конституції;
- Закони ( про вибори )
- Кодекси;
- Галузеві закони;
- Договори ( угоди )
А) міждународні.
Б)  внутрішньодержавні .
- Нормативні акти вищих органів виконавчої влади;
- Акти органів конституційного контролю;
- Регламенти парламентів;
- Акти органів місцевого самоврядування.
2.Правові звичаї – це ніде офіційно не зафіксовані правила поведінки, які застосовуються на протязі значного часу і санкціоновані державою.
-    наявність уряду;
-    голова партії переможця, керує створення уряду.
-    Обов’язки монарха погоджується рішенням двох палат парламента.
3.Судові прецинденти ( в англо – саксонській правова система ) – рішення вищих судових органів по питанням не врегульованих правом.
4.Доктринальні положення – офіційно опубліковані думки, судження вчених – юристів.
5.Релігіозні джерела ( мусульманські держави )
Дія КП: у 3 вимірах, але є особливості:
1.У часі:
–  Починає діяти вказано в Конституції.
–  Момент закінчення дії, вказано в перехідному положенні.
–  Зворотня сила відсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу.
2.У просторі:
-    Конституційні норми діють на всій території держави ( повітряний простір – 21 км.)
-    Норми можуть діяти в окреих регіонах.
-    Екстириторіальна дія, норми конституційного права діють на громадян України, де б вони не були.
3.По колу осіб:
-    по відношенню до своїх громадян, а також до інших осіб.
-4-
1. Юридична Констиуція – система правових норм.
2. Фактична Конституція – система суспільних відносин ( Конституційний устрій)
Юридична Конституція використовується в 2-х значеннях:
Види:
1.Матеріальному – це система пр. норм, які регулюють.
2.Формальному – це нормативний акт, який має таку ж назву.
Форми Конституції:
1.Писана ( розуміється як 1 акт або декілька актів. Кількість цих актів чітко визначена  ) Наприклад – Швеція – 4 акти!
2.Неписані ( складаються з необмеженої кількості джерел, які не можна визначити).
Функції Конституції:
1.Юридична функція – полягає в тому, що конституція – це головне джерело всіх галузей права, визначає розвтиток всіх галузей права.
2.Політична функція  - Конституція встановлює засади організації публічної влади.
3.Ідеолгогічна функція – в Констуції сформована кінцева мета.
Зміст Констиції:
1.Правове становище людини і громадянина.
2.Конституція закріплює державний устрій.
Тема №2
Конституційно – правовий статус людини і громадянина
План:
1.Зміст інституту Конституційного права .
2.Конституційне право і Конституційні свободи і принципи їх закріплення. Види прав і свобод.
3.Конституційні обов’язки.
4.Громадянство і режим іноземців.
-1-
Зміст інституту Конституційного права:
1.Права і свободи і обов’язки
2.Принципи і способи формолювання прав і свобод.
3.Конституційна правосуб’єктність фізичних осіб.
4.Громадянство і режим іноземців.
5.Конституція гарантує права і свободи.
-2-
Констиуційні права і свободи – це визначенні  Конституцією найважливіші можливості фіз. Особи по досягненні своїх інтересів в межах визначених Констиуцією або законами.
  
Два способи закріплення прав і свобод:
1.Позитивний – контитуція гарантує чи встановлює, що суб’єкт володіє певним правом ( має право «може»).
2.Негативний – являє собою конституційну заборону для будь – якого суб’єкта порушити або обмежити певне право.
Принципи правового статусу:
I. Для демократичних держава:
1.природне походження прав і свобод.
2.Рівноправність.
3.Принципи верховенства міжнародного права.
II.    Для соціолістичних держав:
1.Класовий підхід до закріплення прав і свобод.
2.Відповідність прав і свобод будівництву соціалізма.
III. Мусульманським державам:
1.Принципи ісламу.
2.Особливість закріплення прав і свобод в Констиуціїє те що вони не є вичерпним.
-3-
Обов’язки – це найважливіші повинності, які підлягають виконанню в межах встановлених Конституцією або іншими законами.
Харктерними рисами є :
1.Конституційні обов’язки встановлюються виключно Конституцією або виключно законами.
2.Перелік обов’язків завжди є вичерпним.
3.Обов’язок в порівняні з правом і свободами є значно меншими.
4.Кожному обов’язку є юридична відповідальність за не виконання конституційного обов’язку.
-4-
Громадянин, відомий в древньому Римі, зустрічається в Біблії, в період феодалізму виник термін «піданний».
Зміст громадянства:
1.правовий стан особи, виражається в індивідуальному юридичному оформленні громадянства.
2.Постіний характер громадянства.
3.Громадянство – це двохстороній зв’язок між державою і фіз. Особою ( виражається в права і обов’язок і відповідальність ).
4.Розповсюдження на громадянина суверенної влади країни, де б він не знаходився.
Громадянство – це постійний політико – правовий зв’язок між людиною і державою, що виражається у сутності їх взаємин прав, обов’язків і відповідальності.
Інститут громадянства має 3 види норм:
1.Норми регулюють порядок набуття громадянства.
2.Норми регулюють право припинення громадянства.
3.Норми регулюють право  розгляду справ з питань громадянства.
Набуття громадянства, підстави:
1.Філіація – за народження, визначається 2 принципи:
-    право крові ( якого громадянство батьки)
-    право грунту ( на території якої держави народився)
2.Натуралізація – набуття громадянства за законом, який діє в цій країні, шляхом прийняття і видачі індивідуального акта; може натуріалізуватися лише повнолітня особа, письмова заява, готовність відмовитись від іншого громадянства, знання державної мови, мінімальний строк проживання, відсутність певних хвороб, наявність законних засобів існування. Внаслідок правонаступництва держави.
3.Оптація ( вибір ).
4.Відновлення громадянства.
5.Репатріація – групове надання громадянства.
6.Дароване громадянство за особливі заслуги.
7.Усиновлення.
Підстави припинення громадянства:
1.Добровільна відмова.
2.Позбавлення громадянства, може позбавити лише набутого громадянства.
3.Автоматична втрата громадянства.
Режим іноземця ( є в демократичних країнах, крім КНР і Туркміністан ).
1.Національний режим  іноземці = до громадян за деякими виключенями).
2.Режим найбільшого благосприйняття ( встановлюється лише до деяких категорій іноземців, лише до тих коли ін. країна встановлює такий режим).
3.Спеціальний режим.
Лекція №3
Гарантії прав і свобод громадян
Гарантії – це правові, політичніЮ, ідеологічні, організаційні, економічні засади, які створюють умови для забеспечення прав і свобод людини і громадянина і в ряді випадків не уможливлюють їх порушення з боку будь – якого суб’єкта права і держави.
Гарантії:
1.Міждународно – правові:
-    «Декларація прав людини і громадянина»;
-    «Декларація прав дитини» 1ст. новонароджена дитина має право на громадянство і сім’ю
2.Внутрішні – залежать від державного і політичного режиму.
Державні режими – це спосіб здійснення влади, який закріплює Конституція.
Політичний режим – як здійснюється влада.
Лекція №4
Форми державного правління в зарубіжних країнах.
План:
1.Поняття і види форм правління.
2. Монархія та її види:
А) абсолютна;
Б) обмежена ( дуалістична і парліментська )
В) нетрадиційні види монархій.
3.Республіка:
А) Президентська;
Б) Парламентська;
В) Змішаний тип;
Г) Радянська;
Ґ) Нетрадиційні види республік.
4. Види політичного режиму зарубіжних країн.
-1-
Форма держави – це її апарат, який відповідним чином взаємодіє з населенням, це організація поділу влади і територіальний поділ держави.
Принципи поділу влади:
Потрібна система стримань і противаг.
Мінімальне втручання.
Максимальне втручання.
Має значення як монарх приходить до влади: Монархія і Республіка.
-2-
Монархія – історично перша форма правління ( моно – один, арх – влада ) – одноосібний глава держави, що здійснює управління за власним правом, а не делеговано:
-    його влада є довічна;
-    монарх є недоторканим, відповідає монарх
Монарх
–  Король ( Бельгія, Англія, Іспанія, Данія, Швеція);
–  Султан ( Бруней, Малазія);
–  Емір ( Кувейт, ОАЕ);
–  Великий герцог ( Люкскмбург);
–  Князь ( Ліхтенштейн);
–  Імператор ( Китай ).
Ознаки:
1.Наявність одноособового довісного правителя.
2.Спадкоемний характер наступності Верховної влавди
3.Юридична безвідповідальність монарха.
4.Влада монарха обожнюється.
Монархія:
1.Абсолютна ( пізній період феодалізму)
2.Обмежена:
А) Дуалістична;
Б) Парламентська.
А) Абсолютна монархія – виникнення повязане з розвитком феодальних відносин.
Ознаки:
1.Відсутність організації, які обмежеують владу монарха ( нема парламента)
2.Ліквідація або повний занепад представницьких уставів.
3.Необмежана влада монарха.
4.Наявність і підкореність армії, поліції, спец. служб і адміністративного апарату
( Бруней, Катар, Бахрей, Оман, Саудовська Аравія)
Б) Конституційна монархія – монарх здійснює владу в межах встановлених конституцією.
Ознаки:
1.Наявність конституції.
2.Наявність парламенту ( Данія, Норвегія, Японія, Іспанія)
      Конституційна монархія є:
I. Дуалістична – перехідна від абсолютної до конституційної ( Марокко, Кувейт)
Ознаки:
1.Наявність парламенту з широкими повноваженнями.
2.Уряд формує монарх який перед ним підзвітній і парламент не впливає на уряд.
3.Монарх має право розпустити парламент
4.Церемональна роль монарха.
II. Парламентська – така форма правління при якій монарх – політичний глава держави, у нього немає реальних повновадень.
      Ознаки:
1.Парламент має партійну більшість.
2.Більшість формує уряд і главою уряду стає голова партії, яка перемогла.
3.Укази монарха потребують узгодження з міністром.
4.В законодавчій, виконавчій і судовій участь монарха символічна.
5.Формально монарх має абсолютне вето.
6.Всіх членів уряду призначає монарх.
7.Уряд несе відповідальність перед парламентом.
8.Дуже сильна виконавча влада.
9.Головна особа – прем’єр – міністр.
III) Нетрадиційні види монархій:
1. Теократична – різновид абсолютної – в руках монарха крім виконавчої, законодавчої, судової є релігійна влада.
2. Монарх з елементами виборності – монарх – президент обирається на 5 річний термін, його вибирають 7 емірів- недоторкані, влада в нього необмежена.
Монарха не можна усунити від влади
-3-
Республіка ( суспільна справа) – така форма правління при якій державна Влада здійснюється виборними органами які обираються, насамперед на певний строк.
Ознаки:
1.Існування або одноособового або колегіального глави держави.
2.Вибрність глави держави.
3.Виборність всіх представницьких органів.
4.Здійснення влади з волі народу.
5.Юр. відповідальність глави держави за прийняття рішення.
6.Обов’язковість рішень верховної представнцької державної влади для всіх інших гілок влади.
7.взаємна відповідальність особи і держави.
8.Гарантованість прав людини і громадянина.
9.послідовна реалізація принципу поділу влади на основі принципу стримань і противаг.
А) США
- конгресс обирається народом – палата представників, сенат обирає колегія виборців, дві палати є рівними;
- конгресс ніхто не може розпустити;
- парламент може порушити питання імпічменту президента;
- міністрів призначає президент і звільняє їх без згоди парламенту;
- судова Влада незалежна ( президент пропонує, конгресс затверджує, звільняти можна тільки в процедурі імпічменту);
- дуже сильна виконавча Влада;
- кишенькове вето.
Б) Парламентська республіка ( Туречинна, Ліван)
Принцип верховенства парламенту.
Ознаки:
1.Парламент обирається народом.
2.парламент формує уряд.
В) Змішаний тип:
- президент має право вето;
- президент має великі повноваження в судовій владі;
- -//- у виконавчої влади необмежена Влада;
- ВРУ формує уряд, затверджує і президент може звільнити будь – кого з уряду.
Г) Радянська республіка:
- повністю заперечує принцип поділу влади;
- ігнорювання прав і свобод людини і громадянина;
- класовий підхід до вирішення державних засад;
- заперечується принцип верховенства права;
Ґ) Теократична (Іран) – головною особою є духовна глава держави.
- свіцький парламент обирається народом – Межеліс;
- народ вибирає на 4 роки свіцького президента;
- вищі духовні органи – рада експертів – вищий релігійний орган: 93 мислителі, які мають майже необмежені права, які обмежені релігією.
Рада експертів вибирає імама довічно.
Це недемократична влада, бо існує духовна і світська влада.
-4-
Політичний режим практикується в 2 аспектах;
Державний режим – це закріплена в конституції система методів здійснення державної влади. Це фактична система методів здійснення влади – політичний режим.
Демократія – влада всіх.
Аристократія – влада більшості.
Олігархія – влада меншості.
Тиранія – влада однієї особи.
Охлократія – влада натовпу.
Політичний режим залежить від наявності або відсутності політичної системи.
Однопартійність – Китай, Камерун.
Двопартійні системи – США, Англія.
Багатопартійні – Італія, Франція.
Політичні партії впливають через участь своїх представників у органах управління.
Демократичний режим – демократія – правління народу і вибране народом і для народу ( Лінкольн). Є конституційним.
В недемократичних режимах держава контролює всі сфери життя, повністю – тоталітаризм або частково – авторатаризм.
Тоталітаризм:
1.Влада у політичної номеклатури або військових чиновників;
2.Народ усунутий від влади.
3.Відсутність ознак громадянського суспільства.
4.Тотальний контроль ( Туркменістан. Півн. Корея).
5.Передається влада у спадщину.
6.Будь – які думки, які не збігаються з державною ідеологією – інакомислення.
7.Розвинуті каральні органи.
Авторитаризм:
Лекція №5
Територіальний аспект органів публічної влади в державі.
1.Загальна характеристика територіальних органів публічної влади.
2.Форми територіального устрою держави:
А)  Федералізм;
Б)  Унітаризм.
-1-
Територіальний устрій – це система взаємовідносин між різними рівнями публічної влади в державі, тобто між державою в цілому і окремими частинами її території ( між. центр. владою і місцевими владами.
Розрізняють:
1.Адміністративно – територіальні одиниці – це такі території, які управляються з зверху і не мають ніякої самостійності.
    продолжение
1 2 3 4 5    

Добавить лекцію в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Завантажити лекцію безкоштовно
подобрать список литературы


Державне конституційне право зарубіжних країн


Постійний url цієї сторінки:
Лекція Державне конституційне право зарубіжних країн


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.