Державне казначейство


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Реферат на тему Державне казначейство

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 68.63 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Марина
13.04.2010
1 2    
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП
Світовий досвід підтверджує доцільність зосередження функцій з управління державними коштами та виконання бюджетів у системі Державного казначейства — головного фінансового агента держави для концентрації фінансових ресурсів держави на Єдиному казначейському рахунку. Стрімкий розвиток системи Державного казначейства в Україні зумовив суттєве відставання теорії від практики казначейства. Діяльність Державного казначейства характеризується казначейськими послугами.
Суть основної діяльності системи Державного казначейства полягає в казначейському обслуговуванні державного та місцевих бюджетів шляхом обліку надходжень до бюджету і проведення видатків відповідного бюджету через оплату рахунків суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи розпорядникам бюджетних коштів. Органи державного казначейства України здійснюють свою діяльність переважно через надання казначейських послуг, які є безоплатними для місцевих бюджетів, розпорядників і одержувачів бюджетних коштiв. Частково платними вони є для державного бюджету України, який фінансує діяльність органів Державного казначейства. Стратегія розвитку державного органу виконавчої влади, яким є Державне казначейство України, має відповідати меті його створення й політичній та економічній ситуації в країні.
Функціонування органів Державного казначейства України за нових умов потребує перегляду їхніх прав та обов'язків, правил функціонування внутрішньої платіжної системи з урахуванням вимог Національного банку України як до наявності відповідних структурних підрозділів, так і до побудови системи бюджетного обліку й звітності. Удосконалення цієї системи в цілому та деяких послуг вимагає дотримання таких загальних вимог до фінансових ресурсів держави, як законність, прозорість, підзвітність, з урахуванням специфіки роботи Державного казначейства.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА
Указом Президента України "Про Державне казначейство України" від 27 квітня 1995р. з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України було створено Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України.
Цією постановою затверджено Положення про Державне казначейство України, в якому визначено, що Державне казначейство є системою органів виконавчої влади і в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Міністерства фінансів України.
Основними завданнями Державного казначейства України є:
- організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим;
- управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;
- фінансування видатків Державного бюджету України;
- ведення обліку касового виконання Державного бюджету України, складання звітності про стан виконання Державного бюджету України;
- здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;
- розподіл між Державним бюджетом України та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
- здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;
- розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. затверджено Положення про Державне казначейство України.
Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.
Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.
Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та цим Положенням.
Основними завданнями Казначейства є:
1. Забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:
- розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
- контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;
- в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;
- ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;
2. Управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;
3. Визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.
Казначейство відповідно до покладених на нього завдань:
- здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;
- управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;
- відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;
- нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;
- веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
- веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів, та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;
- здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;
- забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;
- надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;
- виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов’язані із роботою його територіальних органів;
- здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства;
- виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Казначейство в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.
Казначейство очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів.
Голова Казначейства є членом колегії Мінфіну.
Голова Казначейства має чотирьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів, погодженим з головою Казначейства.
Розподіл обов’язків між заступниками провадить голова Казначейства.
Голова Казначейства:
- здійснює керівництво діяльністю Казначейства, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром фінансів за виконання покладених на Казначейство завдань;
- призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім заступників голови;
- затверджує положення про структурні підрозділи Казначейства;
- визначає ступінь відповідальності заступників голови, керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства і керівників територіальних органів;
- притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім заступників голови;
- підписує видані в межах компетенції Казначейства накази та організовує перевірку їх виконання;
- здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.
Казначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства.
Типове положення про територіальний орган Казначейства затверджує Міністр фінансів.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Казначейства, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Казначействі утворюється колегія у складі голови, його заступників та керівників структурних підрозділів Казначейства.
Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується.
Державне казначейство утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Державне казначейство та його територіальні органи мають самостійні кошториси, реєстраційні та інші бюджетні рахунки і в самому Держказначействі, і в установах банків.
Відповідно, казначейська система України має трирівневу структуру i складається з:
а) Державного казначейства України, яке розташовується у столиці держави i представляє його центральний рівень;
б) Головних управлінь Державного казначейства (ГУДКУ) обласного значення, розміщених таким чином:
Одне Головне управління – в Автономній Республіці Крим;
Два Головних управління – у містах Києві та Севастополі;
24 Головних управління функціонують в областях.
в) районних (міських, районних у містах) управлінь (відділень) Державного казначейства (УДК), які налічують 633 одиниці, зосереджених у найважливіших місцевих адміністративних центрах.
Трирівнева структура Державного казначейства України, максимально наближена до адміністративно-територіального поділу, дає змогу здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу.
 SHAPE  \* MERGEFORMAT
Центральний апарат
Державного Казначейства
Головне управління Казначейства в Автономній Республіці Крим
Головні управління Казначейства в областях
Головні управління Казначейства в містах Києві та Севастополі
Управління Державного Казначейства в містах і районах

Рис. 1. Територіальна структура Державного казначейства України
Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України та Положенням про Державне казначейство України.
Державне казначейство України очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів.
Голова Державного казначейства здійснює загальне його керівництво, персонально відповідає за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов'язки між своїми заступниками.
Єдина централізована система, що об’єднує Державне казначейство України та його територіальні органи, створена з метою ефективного управління доходами та видатками в процесі виконання бюджетів усіх рівнів, підвищення оперативності проведення видатків при виконанні державних програм, посилення контролю за надходженням та цільовим спрямуванням бюджетних коштів, підвищення дієвості бюджетної політики держави.
У процесі касового виконання державного та місцевих бюджетів органи казначейства здійснюють облік надходжень податків, зборів, інших обов’язкових платежів та проведення видатків розпорядників бюджетних коштів через оплату рахунків установ і організацій, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.
З метою створення умов для більш ефективного управління коштами державного бюджету шляхом консолідації рахунків органів Державного казначейства в Національному банку Кабінетом Міністрів України і Національним банком затверджено постанову від 15 вересня 1999 року "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства".
Платіжна система виконання державного бюджету є частиною національної платіжної системи, у якій держава виконує функції отримувача і відправника платежів державного бюджету. Під платежами державного бюджету слід розуміти переказ коштів від держави до зовнішнього отримувача і навпаки – від зовнішнього отримувача до держави.
Необхідним елементом ефективно функціонуючих платіжних систем є:
- нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини;
- бухгалтерська й технологічна модель, що є основним операційним механізмом здійснення платежів;
- технологічна інфраструктура, яка включає програмні й технічні засоби обробки та передачі даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговуючий персонал;
- захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.
Комплексне використання всіх складових системи електронних платежів забезпечує ефективне функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства.
Сьогодні Державне казначейство України працює за 8 моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку центрального апарату Державного казначейства України і технічних рахунків обласних управлінь.
Відправка та прийом платежів органами Казначейства відображаються одночасно на єдиному казначейському рахунку і на технічному рахунку конкретного органу Казначейства.
Державне Казначейство має можливість керувати роботою Головного управління Державного казначейства України в СЕП шляхом встановлення ліміту технічного рахунку - це мінімально припустима величина, якої може досягти технічний рахунок в результаті відправки в СЕП початкових платежів з цього рахунку.
Оскільки безпосередній вихід в СЕП в казначействі мають тільки Центральний апарат і головні управління, для забезпечення проплати початкових платіжних документів і отримання інформації про надходження на рахунки Управлінь Державного казначейства використовується система "Клієнт-Банк", яка служить транспортним засобом для передачі захищених платіжних документів і отримання виписок на ділянці "Територіальне головне управління – управління державного казначейства".

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
Доходи державного бюджету – це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України.
Складниками доходів Державного бюджету України є:
-                     податкові надходження,
-                     неподаткові надходження,
-                     доходи від операцій з капіталом,
    продолжение
1 2    

Добавить реферат в свой блог или сайт
загрузка...
Удобная ссылка:

Завантажити реферат безкоштовно
подобрать список литературы


Державне казначейство


Постійний url цієї сторінки:
Реферат Державне казначейство


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.