Глід - лікарська рослина


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Реферат на тему Глід - лікарська рослина

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 266.76 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): МаляВо
21.07.2011
1





Реферат на тему:

«
ГЛІД»


лікарська рослина
C:\Documents and Settings\Cworld1\Рабочий стол\hawthron-berries1.jpg

                                                                        Виконав: студент групи ІІІФ4                      Д                                                   Дутчук Мирослав

Глід (Crataegus) — рід чагарників або рідше невисоких дерев родини розових (Rosaceae).

Пагони, як правило, забезпечені більш-менш добре розвиненими колючками (видозмінені укорочені пагони). Листя від цільних до перистолопастних і перисторозсічене. Квітки білі, рідше рожеві до червоних, зазвичай зібрані в напівпарасольки або щитковидне суцвіття. Зав'язь нижня. Плід (т. зв. кісточкове яблуко або кістянкоподібний) часто кулястий, яйцевидний або грушовидний, більшою частиною червоний, оранжево-бурий або чорний.

Близько 200 (за іншими даними, більше 1000) поліморфних видів, дико ростуть в помірних областях Північної Америки та Євразії.

Плоди деяких видів глоду їстівні; щільна деревина придатна для дрібних виробів. Багато видів декоративні: частина з них добре виносять стрижку і забезпечені розвиненими колючками, у зв'язку з чим використовуються в живих огорожах. Рідкий екстракт з плодів або настій з квіток глоду колючого і глоду криваво-червоного містить деякі органічні кислоти, вітаміни; застосовують при розладах серцевої діяльності, судинних неврозах, гіпертонічній хворобі та ін.

Види:
  • Глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.)
  • Глід український (Crataegus ucrainica Pojark.)
  • Глід п'ятиматочковий (Crataegus pentagyna Willd.)


Глід одноматочковий

Глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.) (місцеві назви — гльод, глод, глід тощо) — кущ або невелике деревце родини розових (Rosaceae) 3-7 м заввишки з колючими червонувато-коричневими гілками. Колючки короткі (до 2 см завдовжки), гострі, міцні. Листки чергові, 3 — 7-глибокороздільні, оберненояйцеподібні, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу світліші, з восковим нальотом, лопаті їх надрізано-пилчасті. Суцвіття щитоподібні, з трьох-п'яти гілочок, які містять по 10-18 квіток. Оцвітина подвійна, роздільнопелюсткова, п'ятичленна, чашолистки трикутно- або широкоовальні, відігнуті донизу. Віночок білий (до 15 мм у діаметрі), тичинок багато, маточка одна, стовпчик один, прямий, зав'язь напівнижня. Плід — видовжено-яйцеподібний, рідше кулястий (8 — 10 мм завдовжки), червоний, коричнево-червоний або жовтуватий, з однією кісточкою й солодкуватим м'якушем.

Росте в підліску мішаних і листяних лісів, частіше на узліссях, лісових галявинах, на схилах річкових берегів і балок, у байрачних лісах. Світлолюбна, морозостійка, солевитривала рослина. цвіте у травні, плоди достигають у вересні — жовтні.

Поширений по всій Україні. Для промислової заготівлі придатні всі види глоду, що зростають в Україні. Райони заготівель доцільно зосередити в Сумській, Полтавській,

Харківській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Одеській, Чернівецькій, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях. Запаси сировини значні.

Застосування: Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна, декоративна рослина.

У науковій медицині використовують плоди і квітки глоду — Fructus et Flo.res Crataegi. 3 плодів готують рідкий екстракт, який входить до складу кардіовалену. Препарати з глоду знижують збудження нервової системи, тонізуюче діють на серцевий м'яз, посилюють кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, знижують кров'яний тиск, знімають болі в області серця.

У народній медицині плоди використовують при різних хворобах серця, при гіпертонії, головному болю. Квітки використовують при серцевих хворобах, нервових збудженнях, запамороченні голови, у період клімактерію.

У квітках містяться кратегусова кислота, флавони, кверцин, каротин, органічні кислоти й вітамін С.

Плоди глоду їстівні, особливо після заморозків, вони містять цукри (1О-15 %), яблучну кислоту, дубильні, фарбувальні, пектинові та інші речовини. 3 них готують киселі, інколи консервують з цукром, сушені плоди вживають як сурогат чаю.

Глід одноматочковий належить до пізньовесняних медоносів і пилконосів, його охоче відвідують бджоли. Нектар глоду містить в основному глюкозу, є й сахароза. Цукристість нектару до 18 %. Одна квітка містить 0,466 мг цукру, не більше як у горобини і соняшника. На глоді іноді попелиці виділяють падь. Кора глоду придатна для фарбування тканин у червоний і коричневий кольори. Деревина дуже щільна, міцна, важка, червонуватого кольору, придатна для токарних виробів і виготовлення держаків для ручних знарядь і інструментів.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Crataegus-monogyna-frugt.JPG/220px-Crataegus-monogyna-frugt.JPG
                                              Плоди глоду одноматочкового

Глоди часто використовують для створення живоплотів і як підщепи при розведенні груш, яблунь, слив. Не рекомендується розводити глід поблизу фруктовик садів у зв'язку з тим, що він уражується такими ж шкідниками, як і культурні плодові породи.

Збирання, переробка та зберігання


Квітки збирають на початку цвітіння, зриваючи або зрізуючи секаторами суцвіття, і нещільно складають у кошики. Сушать швидко, розстилаючи тонким шаром на тканині або папері на горищах під залізним дахом або під наметами з достатньою вентиляцією. Пакують у фанерні ящики, вистелені папером, по 10-15 кг.

Плоди збирають восени, обриваючи руками, складають у кошики. Сушать у печах або сушарках при температурі 50-60°, розстилаючи їх тонким шаром. Сухі плоди пакують у мішки вагою по 40-50 кг. Строк зберігання — вісім років. Потребує бережливого використання.



Глід український (Crataegus ucrainica);
боярышник украинский


Дерево 2—4 м заввишки або кущ родини розових. Пазушні неплід­ні пагони почасти перетворені на улистнені колючки. Листки широкояйцевидні або ромбічні, крім нижніх, 3—-лопатеві, тонкошкірясті: листки плодоносних паго­нів 5—7-лопатеві, надрізанозубчасті або пилчасті; листки неплід­них пагонів більші й глибше роз­січені. Квітки двостатеві, правиль­ні, двостовпчикові, зрідка однотристовпчикові, 5-пелюсткові, ро­жеві або блідо-рожеві, зібрані по 10—20 у рідкі щитковидні су­цвіття. Плоди яблуковидні, куля­сті, темно-червоні, опушені, з 2 кісточками. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Росте в лісах та на узліссях у лісових і північних лісостепових   районах України.

Заготівля і зберігання. Викори­стовують квітки і плоди. Квіт­ки (з листками або без них) заготовляють на початку цвітін­ня рослини, коли частина їх ще не розкрилась. Сушать у затін­ку. Сухої сировини виходить 18—20%. Строк придатності — один рік. Плоди збирають у пе­ріод повного достигання. Сушать при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 40%. Строк придатності — 2 роки. Квітки і плоди відпускають аптеки.

Хімічний склад. Квітки містять гіперозид, кверцетин, вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, рамнозиди вітексину, фе­нолокислоти (кавова, хлорогено­ва), аміни (холін, ацетилхолін, триметиламін). У плодах знай­дено органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини (1,9—6,1%), аскорбінову кислоту (18—100 мг %), В-каротин (0,4—2,7 мг %), вітамін К, фенольні сполу­ки (антоціани — до 1200 мг %, лейкоантоціани — 400—1500 мг %, катехіни, флавоноли, фенолокислоти тощо), кумарини (0,7—3,4%), стерини, тритерпенові ки­слоти (урсолову, олеанолову).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати Глоду українського виявляють кардіото­нічну, спазмолітичну, гіпотензив­ну, седативну та десенсибілізу­ючу дію. Глід здатний збільшу­вати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск (під­вищений — знижує, знижений — підвищує), зменшувати збудли­вість нервової системи, зумо­влювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів пси­хічного пригнічення. Слід від­значити, що направленість те­рапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування. Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і се­дативним засобом. Надто великі дози, в 4—5 разів більші за звичайно призначувані, спричи­нюють зайву сонливість і спо­вільнення пульсу. Препарати рос­лини малотоксичні, не мають кумулятивних властивостей і не спричинюють побічних явищ. Їх використовують при різних захво­рюваннях серцевого м'яза, зокре­ма, при коронаритах, які супро­водяться симптомами стенокар­дії; при гіпертонічній хворобі, особливо при склеротичній та вегетативно-нервовій її формі; при артеріосклерозі, нервово-психіч­ному збудженні, запамороченнях; при гострому суглобовому ревма­тизмі, а також при клімакте­ричному неврозі як засіб, що зменшує збудливість нервової системи й усуває різні болісні симптоми, характерні для цього періоду життя жінок. Квітки і плоди Глоду українського використовують окремо або в поєднанні з ін­шими лікарськими рослинами. Перевагу слід надавати препара­там, виготовленим з квіток рос­лини (краще брати свіжі квіт­ки), пам'ятаючи, що вони мало­ефективні при декомпенсації сер­ця.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настойку квіток (на­стоюють 10 г свіжих квіток на 100 мл 70%-ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 15—30 крапель у чарці води 3 рази на день (коли використовують настойку як седативний або десенсибілізую­чий засіб, дозу збільшують у 2— 3 рази);

настій квіток (5 г, або одна столова ложка висушених квіток на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день;

настойку плодів (настоюють 10 г сухих подрібнених плодів на 100 мл 70%-ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 30—40 крапель у чарці води;

настій плодів (15 г або столова ложка сухих подрібнених плодів на 200 мл окропу) по по­ловині або третині склянки 2—3 ра­зи на день;

екстракт плодів (25 г подрібнених плодів на 100 мл окро­пу, кип'ятити до зменшення об'єму на­половину) по 40 крапель 3 рази на день;

одну столову ложку з верхом суміші квіток Глоду українського (10 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), маренки запашної (20 г), листя ожи­ни сизої (25 г) і трави сухоцвіту багнового (15 г) настоюють 10 хв. на 200 мл окропу і п'ють по 1 склян­ці 3 рази на день при дратівливості, істеричних припадках, клімактерії;

од­ну столову ложку суміші квіток та плодів Глоду українського, трави хвоща польо­вого, омели білої, зубків часнику (по 30 г), квіток арніки гірської (10 г) і трави деревію звичайного (40 г) настоюють на 200 мл окропу і п'ють по чверті склянки 4 рази на день при гіпертонічній хворобі;

три столові ложки суміші квіток та листя Глоду українського (20 г), кореневищ з корінням валеріа­ни лікарської (20 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), чебрецю звичайного (5 г), материнки звичайної (5 г), листя меліси лікарської (10 г), м'яти перцевої (5 г), шишок хмелю зви­чайного (5 г), квіток лаванди колос­кової (5 г), трави горицвіту весня­ного (5 г) і листя конвалії звичайної (5 г) настоюють до охолодження на 300 мл окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день при серцевих неврозах (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині);дві столові ложки суміші квіток і листя Глоду українського (30 г), трави хвоща польового (15 г), омели білої (30 г), квіток бузини чорної (30 г), слані ламінарії цукри­стої (5 г), листків меліси лікарсь­кої (5 г), м'яти перцевої (5 г), трави наберу садового (5 г), собачої кро­пиви звичайної (25 г), фіалки трико­лірної (15 г), листя берези пухна­стої (15 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (10 г) і трави барвінку малого (15 г) заливають 250 мл окропу, кип'ятять 5 хв., настоюють до охолодження, проціджують і випи­вають протягом дня за 3 рази після їди при гіпертонічній хворобі (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині).

Глід п'ятистовпчиковий (Crataegus pentagyna);
глід чорноплодий; боярышник пятипестичный


Дерево 3—4 м заввишки або кущ родини розових. Молоді пагони волосисті, колючки нечисленні, близько 1 см завдовжки. Листки широкояйцевидні до яйцевидно-трикутних, шкірясті, зверху зе­лені, зісподу — сіро-зелені, з обох боків волосисті. Нижні листки плодоносних пагонів трилопатеві, верхні — 5—7-лопатеві; листки неплідних пагонів 5—8-лопатеві, з великими косо-яйцевидними пилчастонадрізаними прилистка­ми. Квітки двостатеві, правильні, 3—5-стовпчикові, 5-пелюсткові білуваті, в негустих густоопу­шених щитках. Плоди яблуковидні, короткоеліпсоїдні, чорні, з сизою поволокою і червоним м'якушем, з 3—5 кісточками. Цвіте у травні — червні.

http://fitoapteka.org/plugins/content/joomthumbnail/upload_images/1389_1.jpg

Поширення. Росте у світлих лісах та на узліссях по всій тери­торії України.

Заготівля і зберігання. Викори­стовують квітки і плоди. Квіт­ки (з листками або без них) заготовляють на початку цвітін­ня рослини, коли частина їх ще не розкрилась. Сушать у затін­ку. Сухої сировини виходить 18—20%. Строк придатності — один рік. Плоди збирають у пе­ріод повного достигання. Сушать при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 40%. Строк придатності — 2 роки. Квітки і плоди відпускають аптеки.

Хімічний склад. Квітки містять гіперозид, кверцетин, вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, рамнозиди вітексину, фе­нолокислоти (кавова, хлорогено­ва), аміни (холін, ацетилхолін, триметиламін). У плодах знай­дено органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини (1,9—6,1%), аскорбінову кислоту (18—100 мг %), В-каротин (0,4—2,7 мг %), вітамін К, фенольні сполу­ки (антоціани — до 1200 мг %, лейкоантоціани — 400—1500 мг %, катехіни, флавоноли, фенолокислоти тощо), кумарини (0,7—3,4%), стерини, тритерпенові ки­слоти (урсолову, олеанолову).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати Глоду п’ятистовпчикового виявляють кардіото­нічну, спазмолітичну, гіпотензив­ну, седативну та десенсибілізу­ючу дію. Глід здатний збільшу­вати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск (під­вищений — знижує, знижений — підвищує), зменшувати збудли­вість нервової системи, зумо­влювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів пси­хічного пригнічення. Слід від­значити, що направленість те­рапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування. Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і се­дативним засобом. Надто великі дози, в 4—5 разів більші за звичайно призначувані, спричи­нюють зайву сонливість і спо­вільнення пульсу. Препарати рос­лини малотоксичні, не мають кумулятивних властивостей і не спричинюють побічних явищ. Їх використовують при різних захво­рюваннях серцевого м'яза, зокре­ма, при коронаритах, які супро­водяться симптомами стенокар­дії; при гіпертонічній хворобі, особливо при склеротичній та вегетативно-нервовій її формі; при артеріосклерозі, нервово-психіч­ному збудженні, запамороченнях; при гострому суглобовому ревма­тизмі, а також при клімакте­ричному неврозі як засіб, що зменшує збудливість нервової системи й усуває різні болісні симптоми, характерні для цього періоду життя жінок. Квітки і плоди Глоду п’ятистовпчикового використовують окремо або в поєднанні з ін­шими лікарськими рослинами. Перевагу слід надавати препара­там, виготовленим з квіток рос­лини (краще брати свіжі квіт­ки), пам'ятаючи, що вони мало­ефективні при декомпенсації сер­ця.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настойку квіток (на­стоюють 10 г свіжих квіток на 100 мл 70%-ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 15—30 крапель у чарці води 3 рази на день (коли використовують настойку як седативний або десенсибілізую­чий засіб, дозу збільшують у 2— 3 рази);

настій квіток (5 г, або одна столова ложка висушених квіток на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день;

настойку плодів (настоюють 10 г сухих подрібнених плодів на 100 мл 70%-ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 30—40 крапель у чарці води;

настій плодів (15 г або столова ложка сухих подрібнених плодів на 200 мл окропу) по по­ловині або третині склянки 2—3 ра­зи на день;

екстракт плодів (25 г подрібнених плодів на 100 мл окро­пу, кип'ятити до зменшення об'єму на­половину) по 40 крапель 3 рази на день;

одну столову ложку з верхом суміші квіток Глоду п’ятистовпчикового (10 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), маренки запашної (20 г), листя ожи­ни сизої (25 г) і трави сухоцвіту багнового (15 г) настоюють 10 хв. на 200 мл окропу і п'ють по 1 склян­ці 3 рази на день при дратівливості, істеричних припадках, клімактерії;

од­ну столову ложку суміші квіток та плодів Глоду п’ятистовпчикового, трави хвоща польо­вого, омели білої, зубків часнику (по 30 г), квіток арніки гірської (10 г) і трави деревію звичайного (40 г) настоюють на 200 мл окропу і п'ють по чверті склянки 4 рази на день при гіпертонічній хворобі;

три столові ложки суміші квіток та листя Глоду п’ятистовпчикового (20 г), кореневищ з корінням валеріа­ни лікарської (20 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), чебрецю звичайного (5 г), материнки звичайної (5 г), листя меліси лікарської (10 г), м'яти перцевої (5 г), шишок хмелю зви­чайного (5 г), квіток лаванди колос­кової (5 г), трави горицвіту весня­ного (5 г) і листя конвалії звичайної (5 г) настоюють до охолодження на 300 мл окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день при серцевих неврозах (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині);

дві столові ложки суміші квіток і листя Глоду п’ятистовпчикового (30 г), трави хвоща польового (15 г), омели білої (30 г), квіток бузини чорної (30 г), слані ламінарії цукри­стої (5 г), листків меліси лікарсь­кої (5 г), м'яти перцевої (5 г), трави наберу садового (5 г), собачої кро­пиви звичайної (25 г), фіалки трико­лірної (15 г), листя берези пухна­стої (15 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (10 г) і трави барвінку малого (15 г) заливають 250 мл окропу, кип'ятять 5 хв., настоюють до охолодження, проціджують і випи­вають протягом дня за 3 рази після їди при гіпертонічній хворобі (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині).

З готових аптеч­них препаратів використовують на­стойку глоду (Tinctura Crataegi) — по 20—30 крапель, рідкий екстракт глоду (Extractum Crataegi fluidum) — по 20—30 крапель 3—4 рази на день до їди.


1

Добавить реферат в свой блог или сайт
загрузка...
Удобная ссылка:

Завантажити реферат безкоштовно
подобрать список литературы


Глід - лікарська рослина


Постійний url цієї сторінки:
Реферат Глід - лікарська рослина


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.