Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова

Загрузка...

головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Курсова на тему Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 272.89 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Людмила
23.12.2010
 1 2 3 4 5 6 7 8 9    

В даний час на земній кулі відомі десятки тисяч хвороб однолітніх і багаторічних рослин. Так, за даними Н.А. Черемісинова й ін. (1973), на одній деревній породі, наприклад дубі, зареєстровано 280 хвороб, а на сосні 181. При цьому кожне захворювання тієї або іншої рослини характеризується різними зовнішніми ознаками прояву або симптомами, що найчастіше змінюються в часі. Патоген може уражати всю рослину, окремі органи або його частини.

Класифікація будується по всіляких принципах: зовнішнім симптомам прояву, тобто по типах хвороб (зів'янення, плямистість, пухлини і т. п.); тривалості її протікання (хронічне і гостре); ураженим органам (хвороби листків, коренів, пагонів і т. п.); вікових характеристиках рослин (хвороби сходів, молодняків, середньовікових); по деревній породі (хвороби сосни, дуба, бука, кизилу й ін.); етіології, тобто через виникнення хвороби. Останній принцип найбільш обґрунтований і широке застосовується у фітопатології. По етіологічному принципу усі хвороби в залежності від факторів, що обумовлюють розвиток патологічного процесу, розділяють на паразитарні (інфекційні) і непаразитарні (неінфекційні) хвороби. Причина перших – патогенні живі організми (гриби, віруси, бактерії й ін.), що утворять органи розмноження і можуть бути перенесені на здорові рослини, других – несприятливі ґрунтові, водні, температурні і повітряні фактори для росту рослин, нездатні передаватися від хворих рослин до здорового [10].

2. Характеристика найбільш поширених грибних захворювань

2.1 Дубова губка

Дубова губка – Daedalea quercіna (L.) Fr. викликає темно-буру ядрово-заболонну стовбурну гниль дуба. Гриб уражає старі стовбури дуба з механічними ушкодженнями, однак найбільше часто зустрічається на пнях і зрубаній обробленій деревині дуба, каштана, бука. Зараження дерев відбувається базидіоспорами через поранення й обломи сучків, а порослі – міцелієм від материнських пнів. Гриб розповсюджений повсюдно і є звичайним руйнівником мертвої деревини зазначених порід.

Плодові тіла багаторічні, розміром 4–12x6–20*2- 5 см, від напівкруглих до плоских, з гострим краєм, сидять боком на субстраті, іноді розташовуються черепитчатими групами. Поверхня нерівна, горбиста, концентрично-борозниста, іноді з неясними зонами, сірувато-коричнева або бурувата. Тканина коркова, ясно-жовта або сірувато-коричнева. Гіменофор має подовжено-округлі пори. Базидіоспори овальні, безбарвні, у основі косо загострені, розміром 6–7,5*2,5–3,7 мкм. Цистиди веретеноподібні, злегка загострені [4].

Гниль корозійного типу. У першій стадії гниття деревина стає темно-коричневого фарбування. В другій – на ураженій деревині утворяться тріщини по серцевинних променях, у яких з'являється білувата грибниця. У кінцевій стадії грибниця в тріщинах перетворюється в жовтувато-сірі плівки, а деревина розпадається на радіальні пластинки. Гнилизна звичайно зосереджена в нижній частині стовбура (1–3 м).

Шкідливість її в лісових насадженнях невелика. Значний збиток вона наносить на складах, у спорудах і будівлях, а також при збереженні зрубаної деревини. У будівлях і інших конструкціях деревину, що знаходиться у вологих місцях, варто просочувати антисептиками.

2.2 Трутовик справжній

Трутовик справжній – Fomes fomentarіus (L.: Fr.) Gіll.

Цей гриб із родини Трутових, рід Фомес. Плодове тіло багаторічне, 10–30 /10–20/5–15 см, копитоподібне, із широкою основою, до дерева прикріплюється верхньою частиною задньої сторони. Поверхня сіра або сіро-чорна, гладка, із широкими концентричними зонами, покрита твердою кіркою (1–2 мм товщини). Тканина жовто-коричнева, замшевидна (труть), гіменофор шаруватий, коричневий із дрібними (3–4 на 1 мм) округлими трубочками. Спори довгасто-еліпсоїдальні, 14 – 24/5 – 8 мкм, безбарвні, у масі білі. Плодові тіла з'являються через 7 – 10 років після зараження стовбура [6].

Уражена деревина спочатку буріє, пізніше вона здобуває жовто-біле фарбування, стає м'якої, губчатої, на ній утворяться темно-бурі і чорні лінії. У кінцевій стадії виникають тріщини, заповнені жовтуватою шкірястою грибницею.

Гниль поширюється зверху вниз і від заболоні до центра стовбура.

Справжній трутовик розповсюджений у листяних лісах усіх регіонів України (Полісся, Лісостеп, Карпати і Крим, а також у штучних посадках у Степу). Гриб уражає стовбури бука, берези і багатьох інших листяних порід. Інфекція проникає через обламані гілки, морозобійні тріщини, різні механічні ушкодження. Інтенсивний розвиток плодових тіл спостерігається часто вже на повалених (поламаним вітром) деревах.

Справжній трутовик – один з найбільш небезпечних руйнівників деревини бука. Для зашиті від нього необхідно загальне поліпшення санітарного стану лісів, вивезення стовбурів бука і берези, уражених трутовиком. Не слід допускати надмірного розрідження, а також механічних ушкоджень дерев.

2.3 Трутовик запашний

Трутовик запашний – Trametes suavеjleus Fr.

Даний гриб відноситься до роду таметес (Tremetes). Плодові тіла у виді капелюшків, прикріплених боком до субстрату, товсті, копито – або желвакоподібні, іноді більш плоскі, 2 – 15 см у довжину, 2 – 5 см шириною, 1,5 – 7 см товщиною, одиночні або черепично розташовані. Поверхня гола, шорсткувата, іноді з наростами, концентрично бородавчаста, те рудо-бурою до чорної, по краях часто рудо-червона. Тканина дерев'яниста, у молодих екземплярів коркова, від іржавого до каштаново-бурого кольору, із приємним і сильним запахом анісу. Трубочки правильні, більш-менш товстостінні, з білуватим нальотом усередині, пори від округлих до кутастих, 1 – 3 на 1 мм [11].

Зустрічається повсюдно в хвойних лісах на валежі й особливо на пнях. Викликає деструктивну гнилизну.

2.4 Несправжній трутовик

Несправжній трутовик – Phellіnus іgnіarіus (L.: Fr.) Quel.

Плодове тіло багаторічне, порівняно велике в діаметрі – до 25 см, висотою до 12 см, копитоподібне, іноді плоске, зверху буре. Поступово сутеніє і здобуває майже чорне фарбування з помітними концентричними борозенками і радіальними тріщинами. Внутрішня тканина дуже тверда, дерев'яниста, каштаново-бура. Гіменофор коричневий, із дрібними округлими порами (4–5 на 1 мм). Базидіоспори гладкі, майже кулястим, безбарвні, діаметром 4–6 мкм, у масі білі.

Гриб викликає на стовбурах, що уражаються, і товстих гілках ядрову, білу, смугасту гнилизну з характерними чорними лініями.

Один з найбільш розповсюджених видів, зустрічається повсюдно в листяних лісах України. Гриб паразитує на буку, грабі, клені, тополі, осиці, липі, ільмі і багатьох інших листяних породах у лісових насадженнях і особливо в парках, приміських лісах, де мається більше механічних ушкоджень стовбурів.

Поширення гриба значне, однак інтенсивність поразки менше, ніж у трутовика сьогодення. Тому його відносять до грибів середньої шкідливості [11].

Запобіжні заходи – вирубка уражених стовбурів, запобігання від механічних ушкоджень, створення змішаних лісів і реконструкція молодих насаджень.

2.5 Трутовик сірчано-жовтий

Трутовик сірчано-жовтий – Laetіporus sulphureus (Bull.: Fr.) Bond, et Sіng.

Плодові тіла однолітні, спочатку м'ясисті, що потім твердіють, плоскі, діаметром 10–30 см і товщиною 1–4 см, зібрані в групи. Верхня сторона інтенсивного лимонно-жовтого кольору з жовтогарячим відтінком. Гіменофор сірчано-жовтий, складається з одного шару трубочок. Трубочки спочатку округлі, потім зубчаторозірвані. З молодого гіменофора виділяються жовтуваті краплі рідини. Спори широко еліпсоїдальні або яйцеподібні, 5–7/3,5–5 мкм, блідо-жовті, потім безбарвні в масі свіжі – кремові, висохлі білі. Уражена деревина спочатку здобуває рожеве фарбування, з білими смужками від скупчення грибниці, потім стає бурою, дуже тендітної, легко розтирається пальцями. При подальшому впливі гриба деревина розтріскується, тріщини заповнюються білими або жовтуватими плівками грибниці.

Розповсюджений у дубових лісах. Крім дуба уражає вербу, акацію білу, тополя, горіх, черешню і навіть хвойні породи – модрину, тис. Нерідко руйнує стовпи, зрубану деревину. У лісах розвиткові гриба сприяє наявність морозобійних тріщин, різних механічних ушкоджень.

З огляду на велике поширення і скритність дії, цей гриб варто віднести до шкідливих і небезпечних видів. Плодові тіла з'являються не щороку, але викликають погіршення якості ділової деревини, руйнуючи ядрову частину стовбура, розвиток дупел, поломки дерев вітром, руйнують зрубану деревину. Міри боротьби: зашита лісів від механічних ушкоджень, морозобоин, проведення санітарних рубань. Молоді плодові тіла їстівні.

2.6 Двоколірна губка

Двоколірна губка – Phellіnus dіchrous Fr.

Плодові тіла 1–1,5 см, тонкі, розташовуються рядами або групами, іноді спускаються по субстраті широкою підставою, зверху пухнатими, білими або кремові, зі слабко помітними концентричними зонами і загостреними, іноді зігнутими краями. Тканина біла, дрібно волокниста. Трубочки короткі, темно-пурпурні, із дрібними отворами і часто білуватим нальотом. Спори циліндричні, зігнуті, 3 – 5, із двома краплями. Росте на пнях, стовбурах і гілках листяних порід. Викликає білу волокнисту гниль.

2.7 Трутовик північний

Трутовик північний – Phellіnus borealіs

Плодові тіла 5 – 7/2 – 10/1 – 3 см, подушкоподібні, іноді з загнутими донизу краями, часто розташовуються групами, зверху в молодому стані білі, водянисті, потім жовтувато-білі, сухі, волосисті-повстяні. Тканина м'яко пробкувата, паралельно-волокниста, біла. Трубочки короткі, білі, з великими звивистими отворами. Спори безбарвні, яйцеподібні. Викликає центральну жовтувату гниль деревини з дрібними, густими поперечними тріщинами, заповнені білою грибницею, переважно у весняній деревині. Росте на пнях і стовбурах хвойних дерев.

2.8 Березова губка

Березова губка – Pіptoporus betulіnus (Bull, ex Fr.) Karst. викликає червоно-буру ядрово-заболонну стовбурну гниль берези. Гриб розповсюджений повсюдно й уражає тільки стовбури берези. Спочатку йде руйнування ядрової частини стовбура, потім заболонної. Плодові тіла однолітні, спочатку кулясті, потім ниркоподібній або округлі, на короткій ніжці, розміром 4–20x5–20x2–6 см. Іноді досягають 35 см у діаметрі. Поверхня плодового тіла сіро-біла, гладка, без зон, з віком з'являються тріщини. Тканина біла, м'яка, пізніше пробковидна, край загнуть. Гіменофор складається з одного шару трубочок довжиною 2–8 мм. Пори округлі, 0,15 – 0,3 мм діаметром. Базидіоспори циліндричні, зігнуті, 4,5–6x1,25 – 1,5 мкм, безбарвні [6].

    продолжение
 1 2 3 4 5 6 7 8 9    

Удобная ссылка:

Завантажити курсову роботу безкоштовно
подобрать список литературы


Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова


Постійний url цієї сторінки:
Курсова Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.