Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова

Загрузка...

головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Курсова на тему Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 272.89 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Людмила
23.12.2010
 1 2 3 4 5 6 7 8 9    

Гниль – один з розповсюджених типів хвороб, викликуваних грибами або бактеріями. Характеризується руйнуванням і розм'якшенням окремих ділянок тканин різних органів однолітніх і багаторічних рослин. Загниванню найчастіше піддані м'ясистою, соковитою, багаті водою і живильними речовинами плоди, насіння, бульби, коренеплоди. Гнилизна деревини викликають різні зиди афілофорових, аггрикових і інших грибів. Виділяють наступну гнилизну деревини: по типі гниття корозійна, деструктивна), за структурою (тріщинувата, призматична, ямчата), по кольорі (біла, строката), по розміщенню на поперечному зрізі стовбура (заболонна, ядрова і ядрово-заболонна), а також по розташуванню на дереві (коренева, окоренкова, стовбурна, раньова і верхова).

Плямистість характеризується тим, що на поверхні листів, плодів, насіння у місцях поразки утворяться білій, сірій, бурій або чорній різні по величині і формі відмерлі ділянки – плями, Них поділяють на припухлі і некротичні. Викликаються грибами, бактеріями або бувають непаразитарного походження. Найбільш розповсюдженими формами інфекційної плямистості є: округла, при якій тканина оточена темним або світлим ободком; кутаста, розташована між жилками; дірчаста – при якій згодом тканина випадає, утворити отвір.

Непаразитарна плямистість характеризується однотонністю кольору і відсутністю облямівки [10].

Некроз (греч. necros – мертвий) – локальне відмирання кори з лубом і камбієм на галузях і стовбурах, найчастіше довгастої форми і різної величини. У місцях поразки спостерігається відмирання кори уздовж і поперек стовбура, причому кора довго не відпадає.

Виразки характеризуються утворенням на стовбурах, галузях дерев різних по величині раней, заглиблених у деревину, часто оточених напливом. Великі виразки називають раком, а дрібні – антракнозом. Краю дрібних раней часто пофарбовані в темно-червоний або чорний колір. Причиною утворення виразок можуть бути гриби, бактерії, низькі температури і механічні ушкодження.

Морозобійні тріщини утворяться в результаті переохолодження зовнішніх річних шарів, що стискуються значно сильніше, ніж теплі шари центральної частини. Вони спостерігаються в нижній частині стовбурів дуба, бука, ільма, ясена, горіха, тополі. Морозобійні тріщини йдуть у радіальному напрямку, по краях часто утворяться напливи. Подовжні стовбурні тріщини можуть бути утворені від удару блискавки.

Відторгнення, тріщини виникають у стовбурах хвойних і листяних порід при раптовому підвищенні температури після великих морозів. У цей період зовнішні річні шари стовбура нагріваються і розширюються, а внутрішні залишаються холодними і стиснутими. Отлупные тріщини мають кільцеподібну форму, тому що проходять по річних шарах на границі зазначених зон.

Обмерзання різних органів спостерігається в теплолюбних деревних порід під впливом пізніх весняних і ранніх осінніх заморозків і сильних морозів узимку. Так, після ранніх морозів до випадання снігу спостерігається підмерзання коренів, а в таких порід, як айлант, оксамит амурський, горіх волоський, і інших обмерзають окремі втечі або всі галузі в кроні дерев.

Іржа листів являє собою різної величини і форми звичайно іржавого кольору пустули (лат. pustula-міхур, прищ), що утворяться під епідермісом на верхній і нижній сторонах листів, черешків і молодих утеч. Пустули характерні для уредо- і телейтостадії грибної іржі [11].

Скупчення міцелію і спороношення грибів на органах рослин

Нальоти утворяться на листах, утечах, плодах і являють собою скупчення міцелію і спороношення грибів різної величини і фарбування. Білі щільні нальоти утворять звичайно мучнисторосяні гриби, а пухкий, ніжний білий наліт формують несправжньомучнисті.

Чорні або бурі, досить щільні нальоти на листах викликають деякі гриби з класу дейтероміцетів. На насіннях деревних порід дуже часто зустрічаються пухнаті нальоти або дерновинки різного кольору, утворені міцелієм і спороношенням різних цвілевих грибів.

Муміфікація (араб. mumya – забезпечений від розкладання протигнильними речовинами) – складний склероцій, що утвориться шляхом пронизування тканин гіфами з обов'язковим збереженням форми ураженого жолудя або плоду. У такому стані гриб зберігається, тому що легко переносить низькі температури узимку. На наступний рік на муміфікованих плодах або насіннях формуються плодові тіла і Спори грибів.

Зміна форми органів рослин

Скривлення галузей відбувається в 1 – 15-літніх сосонок під впливом соснового вертуна. У місцях поразки утворяться ранки і ецидії, грибниця руйнує луб і камбій, у результаті чого зменшується механічна стійкість, утеча згинається. При сильному розвитку хвороби однолітні сіянці гинуть, а в старших сосон можуть засихати верхівки, викривлятися стволики або формуватися кілька верхівок.

Деформація плодів характерна для плодиків черемшини, вільхи сіркою, осики, тополі білого. Уражені плоди значно збільшуються в розмірі і здобувають мішкоподібну форму.

Курчавість листів являє собою зміна форми листової пластинки в персика, вільхи, тополі, клена внаслідок ненормального і посиленого розподілу кліток під впливом голосумчатих грибів, листи товщають, зморщуються або на них утворяться здуття. Уражені ділянки листів здобувають блідо-зелений або жовтий колір з червонясто-фіолетовим відтінком.

Фасціація – зміна пагонів або стебел до ремінновидної, приплющеної форми; спостерігається в ясена, ялини, скумпії й інших порід. Причини виникнення невідомі.

Розетність – розташування листів, наприклад у яблуні, верби, у вигляді розетки на сформованих під впливом вірусу укорочених міжвузлових пагонів.

Проліфікація квіток полягає в тім, що замість маточки квітки виростає втеча, на якому може утворитися нову квітку. Часто таке явище спостерігається в квіток троянд.

Карликовість – поганий ріст деревних порід, викликаний постійним недоліком у ґрунті основних макро- і мікроелементів, а також вологи [4].

Нитковість – перетворення під впливом вірусів нормальних листів шовковиці, жимолості, клена ясенелистного, в'яза дрібнолистного й інших порід у нитчасту форму.

Зміна забарвлення органів рослин

Хлороз – набуття жовтого забарвлення зеленими органами рослин під впливом вірусів, бактерій або внаслідок недоліку окремих макро- і мікроелементів у ґрунті. Прикладом може служити хлороз в'яза, жимолості, білій акації, клена сріблистого, яблуні.

Мозаїка – розмаїтість, що характеризується нерівномірним забарвленням листків, на яких чергуються темно-зелені ділянки різної форми і розміру з жовтими або світлими. У паренхімних ділянках листків ясена, в'яза, шовковиці під впливом вірусу частково руйнується хлорофіл, що приводить до мозаїки, а іноді і до деформації листової пластинки, курчавості або нитчатості.

Альбікація характеризується повною або частковою втратою листами або молодими рослинами зеленого забарвлення через відсутність у клітинах хлорофілу. Уражені сіянці дуба, клена або їхніх листків стають білими. Причиною даного захворювання є відсутність у ґрунті в доступній формі необхідної кількості заліза.

Пожовтіння хвої і листків спостерігається при недоліку світла й елементів мінерального живлення і характеризується тим, що замість нормального зеленого кольору хвоя і листи здобувають жовто-зелене забарвлення різної інтенсивності. Таке явище свідчить про несприятливі умови росту і живлення; при ліквідації названих причин листи відновлюють зелений колір [7].

Побуріння хвої і листів характеризується повною заміною зеленого кольору на бурим або червонясто-бурий, що є показником їх відмирання. Даний тип хвороби викликається причинами інфекційного (грибами, бактеріями) і неінфекційного характеру (низькими і високими температурами, високою концентрацією фунгіциду), що діють безпосередньо на хвою, листи, галузі і корені.

Новоутворення на уражених органах у рослин

«Ведьмини мітли» – надмірна кущистість внаслідок утворення тонких укорочених гілочок з недорозвиненими листами на галузях або стовбурах граба, берези, вишні, клена, абрикоса, сосни й інших порід. Вона викликана пробудженням сплячих і придаткових бруньок під впливом грибів, бактерій, вірусів і комах, в окремих випадках у результаті генної мутації передаються в спадщину.

Нарости (капи) – напівкулясті напливи на стовбурах і коренях деревних порід, викликані бактеріями, вірусами і комахами в результаті збільшення кількості кліток (гіперплазія) або їхнього обсягу (гіпертрофія). Типовим прикладом наростів можуть служити капи (сувельвали), на стовбурах дуба, берези, а також на окоренковій частині горіха волоського. Деревина наростів (капів) має красиву текстуру, тому широко використовується в деревообробній промисловості.

Пухлини – здуття або стовщення на галузях і стовбурах, викликані грибами, бактеріями в результаті гіпертрофії. Вони найчастіше перетворюються в ракові виразки.

Галли – кулясті або інші за формою утворення на листках, пагонах і коренях, що з'являються під впливом бактерій, грибів, комах і нематод; галли можуть досягати декількох сантиметрів у діаметрі.

Виділення в місцях уражень і ушкоджень рослин

Слизотеча характерна для листяних порід і супроводжується витіканням різного кольору рідини в місцях уражень, ушкоджень гілок і стовбурів. Цей тип хвороби викликається бактеріями (наприклад, бактеріальна водянка дуба, бука, берези, липи, граба, осики) і причинами неінфекційного характеру (механічними ушкодженнями стовбурів берези, клена, ільма, в'яза) [8].

Витікання каміді характерно для кісточкових порід (абрикоса, сливи, вишні, черешні й ін.) і супроводжується виділенням з уражених пагонів, стовбурів клейкої рідини, що поступово засихає, утворити коричневі або жовті скупчення камеді. Збудником є гриби, бактерії і механічні ушкодження.

Витікання смоли характерно для хвойних порід і супроводжується витіканням живиці в місцях ураження грибами і бактеріями, також і механічними ушкодженнями.

1.3 Класифікація хвороб

Для кращого розуміння природи хвороб, їхньої дії на рослинні організми, діагностики і розробки мір боротьби з патогенами важливе значення має класифікація хвороб.

    продолжение
 1 2 3 4 5 6 7 8 9    

Удобная ссылка:

Завантажити курсову роботу безкоштовно
подобрать список литературы


Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова


Постійний url цієї сторінки:
Курсова Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.