Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова

Загрузка...

головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Курсова на тему Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 272.89 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): Людмила
23.12.2010
1 2 3 4 5 6 7 8 9    

Вступ

Особлива увага приділяється лісам (лісовим біоценозам), що сьогодні грають винятково важливу водорегулювальну, ґрунтозахисну санітарно-гігієнічну роль. Ліси є джерелом деревини і різних недеревних продуктів. З кожним роком підвищується їх захисна і рекреаційна роль. Тому необхідно глибоко вивчати лісові біоценози з метою регулювання природних процесів, що відбуваються в них, всіляко охороняти і раціонально використовувати їхні ресурси.

Лісовий біоценоз – це співтовариство дерев, чагарників, трав'янистої рослинності, ґрунту, тваринних і інших організмів, що знаходяться в постійному взаємозв'язку. Одним з найважливіших компонентів лісових біоценозів є гриби, сама численна безхлорофільна група нижчих рослин, виділена в окреме царство органічного світу. Власне гриб – це вегетативне тіло, що складається з міцелію (грибниці), що пронизує ґрунт або деревину. Міцелій у ґрунті нерідко поширюється на десятки метрів, переплітаючи верхню частину ґрунту.

Гриби в лісових біоценозах сприяють посиленню кругообігу мінеральних речовин, енергії, розкладаючи природні опади, перетворюючи органічні речовини в мінеральні, котрі потім використовуються для харчування зеленими рослинами. Вони також відіграють важливу роль у харчуванні деревних, чагарникових і деяких трав'янистих рослин, здійснюючи його за допомогою мікоризи, утвореної на коренях. Багатогранні функції, виконувані грибами, істотно визначають життєдіяльність лісових біоценозів. Багато видів грибів, паразитуючи на хвої, листках, пагонах, гілках у кроні, нерідко прискорюють диференціацію дерев у деревостої й відмирання відсталих у рості екземплярів.

Окремі види грибів, що мають порівняно великі м'ясисті плодові тіла, використовуються для харчування населення, інші мають лікарські властивості і використовуються в медицині. Ряд видів, що мають оригінальної форми красиво пофарбовані плодові тіла, підвищують декоративність лісу (червоний мухомор, гриб-парасолька). Говорячи про ролі грибів у лісових біоценозах варто пам'ятати, що поняття корисний і шкідливий організми (гриби) діалектично зв'язані. Оцінка їх міняється в залежності від конкретних обставин.

Вивчення даної проблеми досить актуально, тому що деревина застосовується в багатьох цілях людиною, а дерева мають велике значення в природі.

Мета роботи полягає в тім, щоб виявити, зібрати й описати видовий склад трутовикових грибів околиць м. Чернігова.

Об'єкт дослідження – трутовикові гриби.

Предмет дослідження – поширення і значення в природі трутовиків.

Завдання роботи:

  1. розглянути класифікацію захворювань деревних рослин;

  2. вивчити й описати видовий склад трутовикових грибів околиць м. Чернігова;

  3. з'ясувати значення трутовиків у природі і життєдіяльності людини.

  4. розробити план проведення екскурсії по вивченню трутовикових грибів.

Методологічною основою є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах об'єктивного і всебічного аналізу природних факторів супутньому розвиткові трутовиків. При виконанні курсової роботи були використані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, системного підходу.

1. Природа і класифікація хвороб рослин

Збудників хвороб дуже багато. Вони відрізняються розмаїтістю зовнішніх ознак і характером патологічних змін, що відбуваються в рослині, однак вони мають і деякі загальні риси, що дозволяють зрозуміти і визначити хвороба рослини.

1.1 Поняття про хвороби рослин

Поняття про хвороби рослини необхідно для розуміння причин і умов виникнення, розвитку і прояву захворювання.

Перші визначення хвороби рослини (А. Франк, 1815; О. Декандоль, 1832) були засновані на наявності відхилень від нормального стану організму. З деякими доповненнями цієї точки зору дотримували і вчені XX ст. (С.И. Ростовцев, А.С. Бондарцев, Ф.У. Купревич, Дж. Харрар і ін.).

Оригінальне визначення хвороби дав відомий радянський учений Н.А. Наумов, що виходить з положення, що при будь-якій хворобі в рослині спостерігається патологічний процес, що відбувається і розвивається в результаті взаємодії між рослиною, патогенним організмом і середовищем. Саме це положення, на думку Н.А. Наумова, повинне лежати в основі поняття хвороби. У своєму визначенні Н.А. Наумов указує, що захворювання є одним з можливих наслідків порушення взаємин, що склалися у філогенезі між рослинним організмом і середовищем [10].

На підставі вивчення патологічного процесу в рослинному організмі побудував своє визначення і Т.Д. Страхів, що розглядав хворобу як результат мінливості взаємозв'язків у єдиній системі: рослина – паразит – середовище.

Кожна хвороба характеризується складним процесом виникнення і розвитку взаємин між рослиною, патогеном і факторами зовнішнього середовища. Тому останні визначення найбільше повно враховують біологічні процеси, що протікають у хворій рослині. Хвороба – складний динаміко-патологічний стан рослини, викликана паразитними організмами або несприятливими факторами, що характеризується порушенням фізіологічних і біохімічних функцій, морфологічних і анатомічних ознак, що у залежності від особливостей рослини, збудника й умов середовища можуть привести до різкого зниження продуктивності або навіть загибелі деревної породи.

Існує й офіційне визначення поняття хвороба рослини: порушення нормального обміну речовин кліток, органів і цілої рослини, що виникає під впливом фітопатогена або несприятливих умов середовища і, що приводить до зниження продуктивності рослин або до повній їх загибелі.

В усіх випадках зовнішні ознаки патологічного процесу супроводжуються порушенням морфологічних ознак, фізіологічних функцій і продуктивності рослин. Інтенсивність розвитку хвороби залежить від патогенності її збудників, опірності рослин і умов зовнішнього середовища. Вона може приводити до відмирання окремих частин рослин або викликати повну загибель не тільки окремих інсмідуумів, але і цілих насаджень. Отже, хвороба рослини є діалектичним процесом, у якому рослина, збудник, зовнішнє середовище взаємозалежні між собою й обумовлюють один одного. Крім поняття поразка рослини в лісовій фітопатології, що вивчає багаторічні рослини, часто вживається термін ушкодження рослин. Ушкодження характеризуються такими ознаками, як поломка галузей, бурелом, ветровал, обдирання і обмигування кори, натески, ушкодження поверхневих коренів витоптуванням, пожовтіння листків і т. п., викликані дією зовнішніх фізико-механічних, хімічних, кліматичних і інших факторів без впливу патогенних організмів. Ушкодження нерідко приводять до загибелі рослини [1].

Уживають також термін потворність, або тератологічні явища, під якими розуміють різні морфологічні відхилення від норми, наприклад фасціації, капи, сувельвали, іноді «відьмини мітли», хоча вони в більшості випадків не знижують життєдіяльності рослин, не загрожують їх існуванню. Капи горіха, берези досить підвищують цінність дерев. Такі явища часто спадкові, причини їхнього виникнення в багатьох випадках ще не встановлені.

Дії патогенних організмів і інших причин захворювань викликають комплекс визначених змін в анатомічній і морфологічній будівлі рослини або його окремих органів. Зовнішні ознаки цих змін називаються симптомами хвороби. Вони специфічні для визначених хвороб.

1.2 Типи хвороб рослини

Усе різноманіття типів хвороб, що зустрічаються в природних умовах, можна об'єднати по характері їхнього прояву в ряд груп.

Відмирання рослини або окремих його органів на корені

Зів'янення характерне для листяних порід, при цьому зменшується тургор усієї рослини або його окремих органів. Уражені рослини мають зів'ялі скручені листи і пониклі верхівки. Даний тип хвороби викликається грибами, бактеріями і виявляється як на однолітніх рослинах, так і на багаторічних деревних породах. Зів'янення сіянців, а в більш дорослих рослин – листів, квіток і зав'язей може викликатися недоліком вологи в ґрунті, високими температурами і весняними заморозками. Грибні і бактеріальні зів'янення супроводжуються поразкою тканин, що проводять воду з ґрунту до листів. При цьому в області підсемядольного коліна сіянців утвориться перетяжка, уражається коренева система, закупорюються судини бульб, стебел і стовбурів. На поперечному розрізі органів рослин, уражених грибами і бактеріями, у периферичній частині добре видні побурілі судини у виді кільця, завдяки чому можна легко відрізнити них від рослин, що зів'янули від недоліку вологи в ґрунті або з інших причин. Цей тип хвороби приводить до поступового відмирання дерева, тому що після зів'янення листів на галузях вони засихають, буріють і обпадають [4].

Засихання характерне для хвойних порід. При цьому типі хвороби бруньки, молоді сходи, хвоя на галузях і верхівках дерев відмирають. Причиною засихання є поразка камбію грибами. Хвоя, що відмирає, на втечах здобуває бурий колір, висить униз, а при дотику легко обсипається; кора розтріскується, відстає від деревини й обпадає.

Вижимання сіянців у розпліднику обумовлено утворенням крижаної кірки. Примерзлий до кореневої шийки рослини лід поступово наростає і випирається догори разом з рослиною. Після танення льоду сіянець залишається на поверхні ґрунту і гине. Вижимання найчастіше спостерігається на торф'янистих і глинистих ґрунтах в осінній або весняний період.

Випрівання спостерігається в сіянців і самосівби, що знаходиться під снігом, і викликається Sclerotіnіa gramіnearum Elenev. Воно приводить до побуріння хвої, її обпаданню, відмиранню верхівок або всієї рослини.

Удушення (ядуха) сіянців і самосівби сосни, що виростають на піщаних ґрунтах, відбувається після обволікання їх плодовими тілами Thelephora terrestrіs Ehrenb., що перешкоджає нормальному плинові фізіологічних процесів (подиху транспірації, фотосинтезу і т.д.).

Опік сіянців настає внаслідок перегріву ґрунту. У результаті високих температур (50–75 °С) на темних ґрунтах спочатку утвориться перетяжка в кореневої шийки стеблинок, потім засихає хвоя, сіянці гинуть. При вириванні їхні корінці звичайно залишаються в ґрунті [10].

Повне або часткове руйнування окремих органів рослин

    продолжение
1 2 3 4 5 6 7 8 9    

Добавить курсову роботу в свой блог или сайт
Удобная ссылка:

Завантажити курсову роботу безкоштовно
подобрать список литературы


Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова


Постійний url цієї сторінки:
Курсова Видовий склад трутовикових грибів околиць м Чернігова


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.