Історія міста Хмільник


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Реферат на тему Історія міста Хмільник

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 0.55 мб.
Мова: український
Розмістив (ла): Ирина
11.06.2011
1




Хмільник – місто-курорт державного значення у Вінницькій області, адміністративний центр Хмільницького район. Розташований у верхній течії річки Південний Буг, 67 км на північний схід від Вінниці. У місті проживає близько 28 тисяч осіб. Його територія - понад 15 км. Хмільник - одне з найстаріших прикордонних міст Поділля, що за історичною значимістю стоїть поряд з Кам'янець-Подільським, Брацлавом, Ладижином.

Перша письмова згадка про Хмільник датується 1362р., коли литовський князь Ольгерд зібравши чимале військо біля річки Сині Води , вщент розгромив татарські орди братів Котлубуга, Качибея і Дмитра, яким належало Поділля. Він же і оволодів Хмільником. Місто можливо вже існувало в часи монголо-татарської навали. За народними переказами у межах сучасного міста Хмільника жили мужні поселенці, які робили сміливі набіги на грабіжницькі орди татар і ховались від них на острові, покритому густими заростями лози й калини, поверх якої густо вився хміль. Цей острів і називали Хмільником (від слова хміль).

Географічне положення міста визначило його складну історичну долю, бо Хмільник розташований неподалік від ’’Чорного шляху’’, яким рухалися татарські орди, залишаючи за собою страшні сліди насилля і руйнувань.

У 1434р. Хмільник переходить під владу Польщі стає центром Хмільницького староства Подільського воєводства. З одержанням в 1448р. Магдебурзького права в місті почали розвиватися ремесло, торгівля, виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. Польща вбачала у Хмільнику аванпост своїх володінь і зміцнювала його. У 1534р. за наказом польського короля місто було обнесено кам’яним муром з баштами.

Після Брестської унії (1596р.) посилюється гніт корінного населення, що призводить до нових повстань проти шляхти. Ще у 1594р. Хмільник захопили козацькі загони Северина Наливайка. У 1637р. в місто увірвались козаки на чолі з Павлюком (Павлом Бутом). В період Визвольної війни українського народу (1648-1654рр.) повстанські загони хмельничан приєднувались до військ Б. Хмельницького. Не раз замком оволодівали загони М. Кривоноса. Місто часто було ареною боїв між козацькими і польсько-шляхетськими військами, в результаті чого було спустошене.

З 1672 року по 1699р. в Хмільнику хазяйнували турки. Вони укріпили замок, влаштували мечеть, в заростях ріки прорили ходи.. Безпрерервні бої між поляками і турками привели до занепаду ремесла і торгівлі,місто обезлюдніло.

У 1699р. Хмільник  знову відійшов до Польщі. У 1774р. король подарував Хмільницьке староство своєму племінникові Й.Понятовському.

У 1793р. разом з іншими містами Поділля, хмільник приєднано до Росії. З утворенням Брацлавської губернії , 22 травня 1796р. був утверджений герб міста (срібна вежа на блакитному фоні).

У 1797р. Катерина ІІ подарувала графу Безбородьку Хмільник і Хмільницьке староство з населенням 6070 чоловік.

9 червня 1804 року Хмільник став позаштатним містом Літинського повіту Подільської губернії, яким і був до Жовтневої революції. Із зростанням промисловості збільшився приплив переселенців до міста,у 1915р. в Хмільнику мешкало 18,3 тис. жителів.

У 1878 році в місті засновано ткацьку фабрику, до 1905р. стали до ладу пивоварний завод, тартак , чавуноливарний завод. Серед 1616 ремісників було 470 шевців, 250 кравців, 230 кушнірів. До 1910р. було побудовано 4 православні церкви.

Економічний застій, який проявився в 1907-1910рр., змінився деякими пожвавленнями. У 1911 році працювало 22 підприємства, 67 різних майстерень по переробці продуктів тваринництва, обробці дерева, металу. Було багато
кустарів-одиночок, серед яких 1800 шевців,Які під час Першої світової війни виготовляли взуття для армії.


У 20-30-ті роки ХХ ст. В хмільнику утверджується рядянсько-більшовицька влада. Розпочинається період репресій, переслідувань української інтелігенції, голодомор, зачиняють церкви. Саме в ці роки відкривається нова сторінка в історії міста – Хмільник стає курортом.

Пам’ятає місто і лихоліття Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. у середині липня 1941р. фронт підійшов впритул до Хмільника. 16 липня німці захопили місто.

18 лютого 1944 року, після завершальних боїв під Корсунь-Шевченківським,
1-й український фронт одержав завдання , яке відоме як Проскурівсько-Чернівецька операція, котра була вирішальною при звільненні міста і всього Хмільницького району. Вранці 10березня бійці 71-ї та 276-їстрілецьких дивізій оволоділи лівобережною частиною Хмільника та населеними пунктами: Мазурівка і Сидориха. Після жорстких боїв - 18 березня 1944 року місто і район були повністю визволені від німецьких загарбників.


Жорстокому, небаченого геноциду піддалося в окупованому місті Єврейське населення, це для них діяло фашистське гето і концтабір. Лише за дві криваві п’ятниці (9 та 16 січня 1942 року) каральні загони німців та поліцаїв розстріляли більше 8 тисяч беззахисних мешканців міста. Всього в Хмільнику розстріляно 11760 безвинних жертв. 18 липня 202 року тут відкрили меморіал скорботи.

У 1934 році, при пошуках питної води, у Хмільнику були виявлені лікувальні радонові води. З 1970 року Хмільник місто-курорт республіканського значення.

Сьогодні Хмільник – це сучасний бальнеологічний курорт, до складу якого входять 7 санаторно-курортних закладів. Це дає змогу щорічно оздоровлювати до 50 тис. осіб, як з України, так і з-за кордону.

Основний лікувальний фактор курорту (як і в Баден-Бадені) – мінеральні радонові води, що утворюються при циркуляції прісних вод в тріщинуватих гранітах українського кристалічного щита. Радонотерапія сприяє розвитку захисних та компенсаторних механізмів при різних захворюваннях та відновленню порушених функцій організму.

Завдяки сучасному обладнанню, новітнім методикам і  високому фаховому рівню лікарів, ефективність лікування на курорті Хмільник досить висока і по всіх класах захворювань сягає в середньому 97%.

Хмільник не тільки курорт, але й промисловий центр. Промислові підприємства міста виготовляють обладнання для сільського господарства, будівельні матеріали, меблі, одяг, продукти харчування.

Гордістю міста є архітектурні споруди – історичні пам’ятки минулого: костел, побудований на честь Святої Трійці у 1603р.і реставрований у 1729 році; 4 православних церкви, збудовані в період 1801 – 1910рр.; вежа замку (турецька мечеть); палац Ксідо. На згадку про визвольну війну українського народу проти польського соціального і національно-релігійного гноблення (1648 – 1654рр.), яку очолив Б. Хмельницький, в місті зведений йому пам’ятник, меморіал воїнам-хмільничанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної Війни 1941-1945рр., монумент слави в честь героїв громадянської і Великої Вітчизняної воєн, обеліск воїнам 18 армії, 71 і 276 стрілецьких дивізій, які звільнили місто Хмільник в березні 1944р. У 1991 році відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку.

З історією Хмільника пов’язана діяльність відомого етнографа та фольклориста Т.Я.Литвинової-Бартош, відомого вченого Л.І.Копиці, письменників О.С. Корнійчука, М.П.Стельмаха, поетів Я.Г.Шпорти, В.С.Колодія декабриста А.Бистрицького, національного героя Франції і Героя Радянського Союзу В.В. Порика, народних артистів І.С.Козловського, Н.М Ужвій, академіка генерал-полковника Грабіна, польського композитора і політичного діяча Ігнація Яна Падаревського.




КОСТЕЛ  ПРЕСВЯТОЇ  БОГОРОДИЦІ
Кожного дня в Хмільнику              щогодини лунає дзвін курантів, що нагадує гостям і жителям міста про плинність часу. Дзвін доноситься з костелу Пресвятої Трійці, який розташований в центрі міста – історичній частині Хмільника.

Костел збудований у 1603р. За часів господарювання татар на Поділлі (1672 - 1699) він зазнавав руйнувань. На початку ХVIII ст. костел відремонтували, розширили і у 1728 році переосвятили.

У ХІХ - ХХ ст. проводились роботи по реставрації та добудові святині.

В плані храм – чотирьохстовпна базиліка в стилі тосканського бароко. Бокові нави перекриті хрестовими зводами, а головна нава – півциркулярними з розпалубками.

У 30-40-х роках ХХ ст. костел двічі закривала комуністична влада. На місці, де був головний вівтар, влаштували кузню.

У 70-х роках ХХ ст. головний вхід на подвір’я костелу перенесено у зв’язку з розширенням дороги у центрі міста. Тепер вхідна брама з іншої сторони.
ВЕЖА ЗАМКУ

У центрі міста над р. Південний Буг височіє восьмигранна споруда з бійницями і контрфорсами – вежа замку (єдина із шести, яка вціліла).

Замок збудовано за наказом польського короля у 1534р., для захисту від численних набігів турків і татар, які вторгались на Поділля так званим «Чорним («Яничарським») шляхом, спустошуючи все на своєму шляху.» Твердиня розташована на насипному пагорбі, а місто обнесено кам’яною стіною. Канал, викопаний між р. Південний Буг і його притокою р. Пастушою, надав укріпленням і місту Хмільнику острівного положення.

У період Національно-визвольної війни (1648-1654рр.) замок був частково зруйнований.

У 1672-1699рр. ним володіли турки. Вони укріпили оборонні споруди, прорили підземні ходи, а у вежі, що збереглася до наших днів, влаштували мечеть.

У ХVІІІ ст. замок втрачає оборонне значення і поступово руйнується. Вцілілувежу-мечеть неодноразово конструювали. У 1804-1917рр. тут була православна церква. У першій половині ХХ ст.. вежа використовувалась під різні майстерні і склади, а у 1970-х роках, після чергової реставрації, в ній відкрили кафе «Радон».

З листопада 1976р. на двох верхніх поверхах вежі відкрили історичний музей. Експонати для музею збирала ініціативна група у 1960-1976рр. На даний час в історичному музеї близько 3-х тис. експонатів основного фонду і стільки ж допоміжного, які розподілені на відділи від палеоліту до наших днів. Тут представлені колекції кам’яних знарядь праці, етнографічні експонати, унікальні документи і фото. Музей працює на громадських засадах і керує ним місцевий краєзнавець Микола Кирилович Іващук. Музей щорічно приймає 2-2.5 тис. відвідувачів, проводить екскурсії і масові заходи, публікує краєзнавчі статті у пресі, поповнює фонди новими експонатами. У 1982р. музею присвоєно звання «Народний».

У приміщенні нижнього двохярусного поверху вежі в останні роки відкрито ресторан.


ПАЛАЦ КСІДО

Поруч з вежею замку височіє цікава і, на перший погляд, стара будівля. Це палац місцевого поміщика К.І.Ксідо.

На початку ХХ ст.. за проектом відомого російського архітектора І.О.Фоміна в Хмільнику розпочалось будівництво великого палацово-паркового комплексу, та проект не був реалізований до кінця. До комплексу тепер входить і палац і арковий венеціанський  міст через р. Південний Буг.

Палац – яскравий приклад архітектури неокласицизму в Україні, в формах якого використані мотиви епохи Відродження. Будівля двохповерхова, прямокутної конфігурації, без тилової сторони, з баштами на головному фасаді і торцях. Внутрішній план будинку дещо змінений. Головний фасад з шестиколонним портиком. Парковий фасад з облицьованим каменем. На даху височіла купольна ротонда, яка в Другу світову війну була знищена радянською авіацією.

Цікава історія власника палацу Костянтина Івановича Ксідо.

Молодий поручик К.І.Ксідо потрапив на службу у батальйон, який залишався у Хмільнику після придушення повстання під проводом Устима Кармелюка. Молодий Ксідо розбагатів, одружившись на непривабливій і глухонімій дочці графа Лівашова – Катерині, - спадкоємиці великого маєтку в Хмільнику та 28-ми сіл із землями.

К.І.Ксідо не довелося жити в палаці. У 1915р. будівництво призупинилось через початок першої світової війни, а подальша політична ситуація змусила його емігрувати. Господар зміг відвідати свій палац тільки у 1942р.

З 1920-го по 1964р. у будинку були агрономічна і електротехнічна шоли, управління НКВС, склади, млин, різні установи. З 1964р. і по сьогодні готель. Тепер будівля переживає е найкращі часи і потребує капітального ремонту.

Існує легенда, що в одного польського магната дочка багато років страждала на ревматизм. Жодні ліки їй не допомагали. А покоївка дівчини, як на те, так і сяяла здоров'ям. Багатій заздрив служниці, мріяв побачити такою свою дочку. Служниця порадила лікувати дівчину чудодійною водою з кам'яної криниці, що знаходилась у лісовій гущавині за Хмільником. І диво сталося: дочка одужала! Та жадібний магнат наказав засипати криницю, аби ніхто більше не зміг скористатися цілющим джерелом.
Цей переказ довгий час жив в народі і лише в 1934 році знайшов своє реальне підтвердження. Щоб забезпечити Хмільник питною водою, геологи з гідрогеологічної експедиції заклали першу свердловину. Але на них чекало розчарування. Добута на глибині 65 метрів, вода була неприємна на смак, жорстка й солонувата. Проте, джерело привернуло увагу науковців Інституту геології Академії наук України та Українського науково-дослідного інституту курортології. За хімічним складом води Хмільника класифікували як радонові, вуглекислі, гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-натрієві мінеральні води з високим вмістом марганцю. Висновок фахівців був вражаючим — Хмільницька радонова вода володіє унікальними цілющими властивостями й не має аналогів серед відомих мінеральних вод.
Тому уряд України в 1938 р. визнав район залягання лікувальних вод навколо Хмільника курортною місцевістю. З того часу в місті розпочинається будівництво водолікарень, перерване Великою вітчизняною війною. У 1960 р. Хмільник стає курортом союзно-республіканського значення і вже в 1961 р. в правічному листяно-хвойному лісі, осторонь міста зростають перші корпуси профспілкового санаторію «Хмільник». Нині — це найпотужніша оздоровниця курорту з розвинутою сучасною інфраструктурою.
1

Добавить реферат в свой блог или сайт
загрузка...
Удобная ссылка:

Завантажити реферат безкоштовно
подобрать список литературы


Історія міста Хмільник


Постійний url цієї сторінки:
Реферат Історія міста Хмільник


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.