Індивідуалізація навчання


головна сторінка Реферати Курсові роботи текст файли додати матеріалПродать работу

пошук рефератів

Диплом на тему Індивідуалізація навчання

завантажити
Знайти інші подібні реферати.
подібні якісні роботи

Розмір: 62.09 кб.
Мова: український
Розмістив (ла): vanya007
21.06.2010
 1 2 3 4 5 6
Основним джерелом емоцій є навчальна та ігрова діяльність (успіхи і невдачі в навчанні, взаємини в колективі, читання літератури, перегляд телепередач, фільмів, участь в іграх тощо). Емоційну сферу молодших школярів складають нові переживання: здивування, сумніви, радощі пізнання, які, у свою чергу, є базою розвитку допитливості та формування пізнавальних інтересів.
Поступово розвивається усвідомлення своїх почуттів і розуміння їх вияву іншими людьми. Для молодших школярів загалом характерний життєрадісний, бадьорий настрій. Причиною афективних станів є передусім розходження між претензіями і можливостями їх задовольнити, прагненням отримати вищу оцінку своїх особистісних якостей і реальними взаєминами з людьми тощо. Як наслідок, дитина може виявляти грубість, запальність, забіякуватість та інші форми емоційної неврівноваженості.
Молодші школярі емоційно вразливі. У них розвивається почуття власної гідності, зовнішнім вираженням якого є гнівне реагування на будь-яке приниження їх особистості та позитивне переживання похвали.
Розвиваються почуття симпатії, відіграючи важливу роль у формуванні малих груп у класі та стихійних компаній. Взаємини у класі виступають фактором формування у дітей моральних почуттів, зокрема, почуття дружби, товариськості, обов'язку, гуманності. При цьому першокласники схильні переоцінювати власні моральні якості і недооцінювати їх у своїх однолітків. З віком діти стають самокритичнішими.
Шкільне навчання сприяє розвитку вольових якостей молодших школярів, вимагаючи від них усвідомленого і виконання обов'язкових завдань, підпорядкування їм своєї активності, довільного регулювання поведінки, вміння активно керувати увагою, слухати, думати, запам'ятовувати, узгоджувати власні потреби з вимогами вчителя тощо.
Воля у цьому віці характеризується нестійкістю у часі. Молодші школярі легко піддаються навіюванню. Поступове обмеження дитини як суб'єкта імпульсивної поведінки відкриває можливості її розвитку як суб'єкта вольової поведінки, здатного довільно регулювати власні психічні процеси та поведінку.
Поступово зростає вимогливість до себе та інших, розширюється сфера усвідомлення обов'язків, розуміння необхідності їх виконання. Формуються такі вольові риси характеру як самостійність, впевненість у своїх силах, витримка, наполегливість тощо.
Ефективність формування вольових якостей залежить передусім від методів навчально-виховної роботи.
Характер у цьому віці лише формується, тому імпульсивність поведінки, примхливість, упертість спостерігаються досить часто. Зумовлено це передусім недостатньою сформованістю вольових процесів. У поведінці дітей чітко виявляються особливості їх темпераменту, зумовлені властивостями нервової системи. Водночас більшість молодших школярів чуйні, допитливі та безпосередні у вираженні своїх почуттів.
Для молодших школярів навчальна діяльність стає провідною і набуває харак­терних особливостей.
Своєрідність навчальної діяльності полягає в тому, що її зміст в основному складають наукові поняття та зумовлені ними узагальнені способи розв'язання завдань, а її основна мета та головний результат — засвоєння наукових знань та відповід­них їм умінь.
У структурі навчальної діяльності виділяють такі компоненти як мета (засвоєння певних знань, умінь та навичок), навчальні ситуації (завдання), навчальні дії та операції, контроль і оцінка, мотиви й форми спілкування учнів з учителем та між собою.
Структура навчальної діяльності складається поступово. Складнішими ста­ють її цілі, які тепер визначаються змістом шкільного навчання. Оволодіння останнім вимагає не тільки активності, але й формування в учнів нових дій, найважливішими серед яких є мислительні та мовні. Вони необхідні для усвідомлення навчального завдання, розуміння його змісту, розкриття внутрішніх та причинно-наслідкових зв'язків об'єктів пізнання тощо, їм підпорядковуються мнемічні, уявні, практичні та інші дії. Конкретне співвідношення різних дій залежить від етапу навчання та його змісту (мова, математика, природознавство та ін.).
Істотну роль у навчанні молодших школярів відіграють різні види наочності. Наголосимо, що використання наочності є засобом донесення до учнів чуттєвих даних, необхідних для формування уявлень і понять про об'єкти пізнання, засо­бом розвитку здатності сприймати різноманітні явища навколишньої дійсності.
Збагачується мотивація навчальної діяльності школярів. Розвиваються пізнавальні інтереси, зацікавленість не лише процесом, а й змістом навчання, усвідомлення необхідності виконання навчальних завдань, почуття обов'язку, відповідальності перед вчителем та батьками.
Специфічними є і навчальні ситуації. По-перше, школярі мають засвоїти загальні способи виділення властивостей предметів чи явищ та розв'язання певних конкретно-практичних завдань. По-друге, відтворення зразків таких способів є основною метою навчальної діяльності. Учитель ставить молодших школярів у такі умови, що вони починають шукати загальний спосіб розв'язання всіх конкретно-практичних завдань певного типу. Під керівництвом учителя учні знаходять і формулюють потрібний спосіб.
Наступний етап роботи — відтворення окремих операцій цього способу та засвоєння системи правил щодо його використання. Надалі, зустрічаючись із відповідними конкретно-практичними завданнями, учні відразу застосовують загальний спосіб їх розв'язання.
Однією з найважливіших психологічних вимог до організації початкового навчання є викладання більшості тем та розділів програми на основі навчальних ситуацій, які відразу орієнтують школярів на засвоєння загальних способів розв'язання завдань певного типу.
Діяльність учнів у навчальних ситуаціях складається з дій різного типу, особливе місце серед яких займають навчальні дії. Саме з допомогою останніх учні відтворюють і засвоюють зразки загальних способів розв'язання завдань та загальні прийоми визначення правил їх застосування. Ці дії учні виконують як у предметному, так і в розумовому плані.
Окремим завданням навчального процесу на цьому етапі є спеціальне формування в учнів системи необхідних навчальних дій. Без цього засвоєння програмового матеріалу проходитиме поза межами навчальної діяльності, тобто формально, шляхом механічного запам'ятовування словесних характеристик понять чи прийомів розв'язання задач.
Повноцінна діяльність дитини у навчальних ситуаціях вимагає виконання ще одного типу дій — дій контролю. Учень повинен уміти співвідносити свої навчальні дії з даними зразками, пов'язувати отримані результати з рівнем та повнотою їх виконання. Спочатку провідна роль в організації контролю належить учителю, та поступово на цій основі формується самоконтроль учня за процесом засвоєння знань.
Контроль тісно пов'язаний з оцінкою дорослого, в якій фіксується відповідність (невідповідність) результатів вимогам навчальної програми. У міру формування в учнів самоконтролю функції оцінювання також мають переходити до них.
Навчальній діяльності притаманні певні загальні закономірності, які слід враховувати, організовуючи процес її формування. Передусім необхідно систематично залучати учнів до навчальних ситуацій, разом з дітьми знаходити й демонструвати відповідні навчальні дії, а також дії контролю й оцінки. Важливо домагатись усвідомлення школярами суті навчальних ситуацій та послідовного відтворення всіх дій.
Фактично, йдеться про необхідність на печатках розгорнуто знайомити учнів з основними компонентами навчальної діяльності, забезпечуючи активну участь дітей у її здійсненні. Саме це послуговує важливою умовою розвитку пізнавальної активності дітей, їх інтересу до навчання.
Ознайомлюючи учнів із послідовністю навчальних дій, слід розрізняти предметні та мислительні дії. При цьому важливо домагатися, щоб предметні дії набували мислительних форм за належної узагальненості, скороченості ("згорнутості") та усвідомленості.
Наприкінці другого та у третьому класі учні поступово починають виконувати окремі компоненти навчальної діяльності шляхом саморегуляції. Передусім це стосується розуміння загального способу вирішення завдання та визначення власних можливостей під час розв'язання тих чи інших конкретно-практичних завдань.
Особливої уваги вимагають навчальні дії, спрямовані на виділення й відображення головних, істотних характеристик предмета, що вивчається. Такі дії інтенсивно формуються в ІІ-ІІІ класах: учням пропонують переказати оповідання своїми словами, скласти план переказу, коротко записати умову задачі тощо.
Не менш важливим є вміння самостійно ставити перед собою навчальні цілі перед вирішенням тих чи інших конкретно-практичних завдань.
В умінні перетворювати конкретно-практичні завдання в навчально-теоретичні виявляється найвищий рівень розвитку навчальної діяльності молодших школярів. Учень прагне знайти загальний спосіб розв'язання серії конкретно-практичних завдань, а не намагається методом спроб і помилок вирішувати кожну окремо. Формулюється такий спосіб через теоретичний аналіз кількох задач та знаходження спільного в їх умовах.

Список використаної літератури
1. Акипова М.К., Козлова В.Т. Индивидуальность учащегося и индивидуальный подход. - М.: 3нание, 1992. - 77 с.
2. Актуальные проблемы дифференцированного обучения // Ред. Л.Н.Рожина.-Минск.: Народная асвета, 1992. - 192 с.
3. Андропов В.М., Дергоза Р.О. Врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні за допомогою комп'ютера // Нові технології навчання: Наук.- метод. зб. - К. - Вип. 14. - С. 93-101.
4. Ануфриева А.Ф. Как преодолеть трудности в обучении. - М., 1997.- 140 с.
5. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Поч. шк. - 1991.- № 11.- С. 33-36.
6. Бутузов И.Д. Дифференцированное обучение - важное дидактическое средство еффективного обучения школьников. - М.: Педагогика, 1968-160 с.
7. Верещак. Є.П. Учні з однобічною учбовою спрямованістю в контексті диференційованого навчання. - К., 1994.- 62 с.
8. Вірієнко О.М. Диференційований підхід до навчання школярів рідної мови // Поч. школа.- 1991.- №2.- С.16-19
9. Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання: понятійно - категорійний аналіз // Пед. і психологія.- 1997.- № 4.- С.9-17.
10. Гильбух Ю.З. Психолого - педагогические основи индивидуального подхода к слабоподготовленым ученикам: Пособие для учителей классов выравнивания.- К.: Рад. шк., 1985.-176с.
11. Глушков Й.К. Изучение нового материала с использователем дифференцированных заданий // Нач. школа. -1992.- № 4.- С.29-33.
12. Гончаренко С. І., Володько В. М. Проблеми індивідуалізації процесу навчання // Педагогіка і психологія. -1995. - №1(6). - С.63-71.
13. Гончаренко С. І. Український педагогічний словник.- К.: Либідь, 1997.- 376 с.
14. Дидактика современной школы: Пособие для учителей // Под. ред.
 В.А.Онищука.- К.: Рад. Школа, 1987.-351 с.
15. Дифференцированный подход в процесе учебно-воспитательной роботи в начальних классах // Отв. ред. А.Н. Зевита.- М., 1965.- 235с.
16. Дубинчук О.С. Індивідуальний підхід до учнів - справа невідкладна // Поч. школа, 1988.- №8.- С. 17-20.
17. Дубинчук О.С. Диференційоване навчання: сподівання, реалії, проблеми // Поч. школа, 1994.- №12.- С.10-14. .
18. Загвязинский В.Й. О дифференцированном подходе // Народное образование, 1968. - № 10.- С. 85-87.
19. Збірник статей до спецкурсу "Індивідуалізація навчання дітей молодшого шкільного віку".- К.: Всеукраїнський фонд "Крок за кроком ", 2000. - 70 с.
20. Збірник наказів "Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи".-К., 2001.- 72 с.
21. Индивидуальный подход к учащимся в условиях проблемно-поисковой деятельности. Автореферат. - Одесса, 1975.- 26 с.
22. Кирсанов А. А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема.- Казань: Изд-во ун-та, 1982 .- 224 с.
23. Кирсанов А.А. Индивидуальный подход к учащимся в обучении.- Казань, 1966. - 95 с.
24. Кирсанов А. А. Индивидуальньш подход к ученикам во время обучения. - Казань, 1978. - С. 16-72.
25. Кларин М. В. Индивидуализация обучения в буржуазной педагогике XX века // Сов. педагогика, 1987. - № 7. - С. 124-129.
26. Коваль Л. В. Диференціювання домашніх завдань з математики // Поч. шк., 1991. - № 7.- С. 28-33.
27. Кондратенко Л.О. Чому вони погано вчаться: До проблеми невстигаючих першокласників з недостатньою підготовкою // Поч. шк.,1995. - № 4. - С.16-19.
28. Кубрак В. І., Дроб'язко П. І. Диференційоване навчання в початкових класах // Пед. і псих.,1994.-№2(3).- С. 71-76.
29. Кубрак В. І. Організація та керівництво деференційованим навчанням // Поч. шк.,1991.- №4.- С. 52-55.
30. Кузьменко В. Індивідуалізація виховання і навчання // Дошк. вих., 2000.- № 10. - С. 5-7.
31. Логачевська С. П. Диференціація у звичайному класі.- К.: Заповіт, 1998.- 336 с.
32. Логачевская С. П. Элементы НОТ в работе младших школьников: Дифференциация обучения и индивидуализация заданий // Нач. школа.,1988. - № 12. - С. 47-49.
33. Логачевська С. П. Індивідуалізація завдань для шестиліток // Поч. шк. - 1990. - № 2.- С. 27-30.
34. Лотоцька Т. Корекція знань - робота творча // Поч. шк., 1998.- № 1. - С. 50-52.
35. Макаров Ю. Технология индивидуального обучения: Дидакт. Обеспечение // Пед. Вести, 1994. - № 1-3,5.
36. Митник О.Я. Перші кроки по нескінченній дорозі пізнання: з досвіду навч.-виховної роботи в класах прискореного навчання // Наук.-практ.центр. - К. : Б. В., 1993. - 36 с.
37. Монахов В., Орлов В. А., Фирсов В. В. Дифференциация обучения в средней школе // Сов. пед., 1990. - № 8. - С. 42-47.
38. Мусатов С.О. Психологічні фактори індивідуалізації навчання учнів // Поч. шк., 1983.- № 3.- С.72-76.
39. Невский Й.А. Индивидуальный подход к школьникам, отстающим в учебе или имеющим отклонения в поведении // Нач.шк., 1985.-№ 9.- С. 17-21.
40. Новий тлумачний словник української мови: У чотирьох томах // Уклад. В. В. Яременко, О.М. Сліпушко.- К.:Аконіт, 1999.-Т.2.- 910с.
 41. Огурцов Н. Дифференцированное обучение в школах Беларуси // Советская педагогика, 1990.- №8.
42. Онишків З.М. Індивідуалізація навчального процесу як науково-педагогічна проблема // Наукові записки. Терноп. держ. пед.університет.Серія: Педагогіка, 2002.- № 9.- С. 6-9.
43. Організація управління диференційованим навчанням у початкових класах загальноосвітніх шкіл: Метод, реком. // Укл. П.І. Дроб"язко.- К.: І. С. Д. О., 1995.- 40 с.
44. Осадько О. Ю. Дитина.Вчитель.Психолог : Про індивідуальний підхід до кожного учня // Поч. шк., 1990.- № 8.- С. 26-29.
45. Осмоловская Й.М. Организация дифференцированного обучения в современной общеобразовательной школе.- М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: МОДЗК, 1998.- 160с.
46. Отстающие в учении школьники.- М.: Педагогика, 1986.- 125с.
47. Проблемы социалистической педагогики.- М.: Педагогика, 1973.-200с.
48. Психолого-педагогические основи индивидуального подхода к слабоподготовленым ученикам.- К.: Рад.шк., 1985.-176 с.
49. Психолого-педагогічні основи диференціації навчання в початковій ланці загальноосвітньої школи // За ред. Гільбуха Ю.З.- К.: Рад.шк., 1992.-50 с.
50. Рабунский Е. С. Индивидуальный подход в процессе обучения школьников (на основе анализа самостоятельной учебной деятельности). - М.: Педагогика, 1975.-182 с.
51. Рабунский Е.С. Индивидуальный подход к школьникам в процессе обучения. Респ. сборник (Вып.2). - Горький, 1974.- 218 с.
52. Рабунский Е.С. Донаучньш этап истории дидактической проблемы индивидуального подхода к школьникам в процессе обучения: Учен. зап. ГПШ.- Горький; ГПШ, 1972.-Вып. 50.- С. 6-14.
53. Рогановский Н. Дифференцированное обучение - как его осуществить? // Народноє образование.- 1991.- № 3.- 158с.
54. Роговик Л. Шляхи індивідуалізації навчання через психоматорику // Поч. шк., 1998.- № 3.- С.7-10.
 55. Сікорський П.І. Організація диференційованого навчання в сільській школі. - К., 1995.
56. Сікорський П.І. Теоретико-метолологічні основи диференційованого навчання.- Львів: Каменяр, 1998.- 196 с.
57. Сікорський П.І. Від диференційованого навчання до його диференціації // Поч. шк., 1990.- №10.- С. 2-6.
58. Сісецький І., Коберник П. Основи диференційованого підходу до учнів // Поч. шк., 1990.-№6.- С. 8-11.
59. Скрипченко Н.Ф., Антипець В.П. Диференційоване навчання грамоти // Поч. школа, 1994.- №1.- С. 20-25.
60. Суворова Г.Ф. Особенности индивидуального подхода при обучении младших школьников // Нач. Школа, 1986.- № 11.- С. 54-58.
61. Суворова Г.Ф. Индивидуальный подход к учащимся на уроке // Нач.шк., 1987.-№ 4.- С. 54-59.
62. Суворова Г.Ф. Реализация индивидуального подхода к учащимся на уроке в малокомплектной школе // Нач. шк., 1987. -№ 1.- С. 51-57.
63. Терещук Г.В. Индивидуализация трудового обучения. Дидактический аспект // Под. ред. Полякова В.А.- М.: ИПС. МРАО, 1993.- 200 с.
64.Тягур Р.С. Початкова школа і диференціація навчання // Поч. школа., 1991.- № 5.- С.49.
65. Тягур Р.С. Ефективність системи диференційованого навчання // Поч. школа, 1992.- № 11-12.- С. 25-27.
66. Тягур Р.С. Готувати вчителів до диференційованого навчання школярів // Поч. школа, 1994.- № 11.- С. 39-41.
67. Унт И.Э. К проблеме индивидуализации учебного процесса // Сов. Педагогика, 1971.- № 11.- С. 41-48.
68. Философский энциклопедический словарь.- М.: ИНФА-М, 1999.-576 с.
69. Фурман А. Система диференціації навчання: концепція, теорія, технологія // Освіта і управління, 1997.- № 2.- С. 37-67-Т. 1.
70. Ципко М.Д. Дифференциация основного обучения // Педагогика и школа за рубежом.- М.: Просвещение, 1968.- № 4.- С. 34-56.
71. Чередов Й.М. Дифференциация учебно-познавательных заданий на различных этапах урока.- Омск, 1974.-168 с.
72. Чередов Й.М. О дифференцированном обучении на уроке. - Омск, 1973.-155 с.
73. Човган Т. Школа № 24 обличчям до людей: Диференціація навчального процесу // Освітянин.- 1996.- № 2-3.- С. 20.
74. Чудновский В.Э. Индивидуальный стиль деятельности школьника // Сов. Педагогика, 1988.- № 9.- С.69-75.
75. Шабалина 3. П. Дифференцированный подход в обучении младших школьников // Нач. школа.. 1990.- № 6.- С. 81-85.
76. Шахмаева Н.М. Дифференциация обучения в средней общеобразо-вательной школе // Дидактика средней школы: некоторые проблемы современной дидактики. - 2-е изд. // Под. ред. М.Н. Скаткина.- М.: Просвещение, 1982.- С. 269-296.
77. Якиманская И.С. Дифференцированное обучение: внешние й внутренние формы // Директор школы, 1995.- № 3.- С. 39-45.
78. Якиманская И.С. Дифференцированный подход к ученикам в современной школе.- М., 1996.- 96 с.
79. Якиманская И.С. , Абрамова С. Г. й др. Психолого-педагогические проблеми дифференцированного обучения // Сов. педагогика.- 1991.- № 4.- С.46.

Додатки
Анкета
Шановний колего!
Запрошуємо Вас до відповіді на питання, пов'язані з індивідуалізацією навчальної роботи на уроці.
1.Повідомте про себе
-стаж________________________________________________________
 -освіта_______________________________________________________
2. Продовжіть речення .Індивідуалізація навчання-це_______________
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Метою індивідуалізації навчання є_______________________________
_____________________________________________________________
3. Як часто Ви здійснюєте індивідуалізацію навчальної роботи учнів на уроці? (підкресліть)
1) Не здійснюю.
2) Періодично.
3)Систематично.
4. На уроках з яких предметів Ви найчастіше застосовуєте індивідуальні завдання?_____________________________________________
5. На якому етапі уроку Ви найчастіше застосовуєте індивідуальні завдання? ________________________________________________________
6. Які способи індивідуалізації навчальної роботи на уроці Ви використовуєте?
У 1 класі______________________________________________________
У 2 класі_____________________________________________________
У 3 класі_____________________________________________________
7.Чи дозволяють зміст і завдання підручників здійснювати індивідуалізацію навчання на уроці?
1) за підручником математика (автор М.В. Богданович);
а) щоурочно; б) епізодично; в) ніколи.
2) за підручником з української мови (автори М.С. Вашуленко та ін.);
а) щоурочно; б) епізодично; в) ніколи.
3) за підручником з читання (автор О.Я. Савченко);
а) щоурочно; б) епізодично; в) ніколи.
4) за підручником "Я іУкраїна" (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік);
а) щоурочно; б) епізодично; в) ніколи.
 1 2 3 4 5 6

загрузка...
Удобная ссылка:

Завантажити дипломну роботу безкоштовно
подобрать список литературы


Індивідуалізація навчання


Постійний url цієї сторінки:
Диплом Індивідуалізація навчання


Разместите кнопку на своём сайте:
Рефераты
вгору сторінки


© coolreferat.com | написать письмо | правообладателям | читателям
При копировании материалов укажите ссылку.